Синій оксамит
Короткий зміст
«Синій оксамит» розгортається в Ламбертоні, маленькому містечку в Північній Кароліні, чий охайний вигляд приховує щось темне. Джеффрі Бомонт, студент коледжу, який повернувся додому через хворобу батька, знаходить у полі відрізане людське вухо і відносить його в поліцію. Ця знахідка пробуджує в ньому цікавість, яка заводить його до співачки нічного клубу Дороті Валленс та до Френка Бута — злочинця, що забрав її чоловіка та дитину. Те, що починалося як аматорське розслідування, затягує Джеффрі у світ насильства та експлуатації, і люди навколо нього, зокрема донька шерифа Сенді, також стають частиною цього жаху.
Сценарій написав і постановку здійснив Девід Лінч. Це була шоста повнометражна стрічка з сімнадцяти в його кар'єрі, що вийшла після «Дюни» та перед фільмом «Дикі серцем». Роль Джеффрі виконав Кайл Маклаклан, Дороті зіграла Ізабелла Росселіні, а Френка — Денніс Хоппер. Серед двадцяти восьми акторів, зазначених у титрах, також виступили Лаура Дерн, Надія Ланге та Дін Стоквелл. Продюсером виступив Фред С. Карузо.
Бюджет фільму становив близько 6 мільйонів доларів, а світові касові збори досягли приблизно 9 мільйонів, що є скромним результатом. З часом стрічка здобула визнання глядачів: на IMDb вона має рейтинг 7,7 на основі близько 244 000 голосів, а на TMDB — 7,6 від значно меншої групи, що налічує близько 4 000 осіб. Оцінка критиків 8,4 на основі 141 відгуку є вищою за обидва показники глядацьких рейтингів.
Що залишилося за кадром
- Пес, який з'являється на початку фільму, раніше грав пса Спаркі в короткометражці «Франкенвіні» Тіма Бертона.
- У фільмі присутні декілька посилань на вбивство Авраама Лінкольна: Джеффрі попереджає, щоб він не їздив вулицею Лінкольна; Френк Бут – однофамілець убивці Лінкольна, Джона Уілкиса Бута; смерть Дона Валенса дуже схожа на смерть Лінкольна.
- Роль Сенді пропонували Моллі Рінгуолд, але її мати, прочитавши сценарій, заборонила доньці зніматися у фільмі.
- Сліди від ножа на лівій щоці Джеффрі, які він отримав від Дороті, коли вона змусила його роздягатися, були чітко видні, коли він спускався по сходах. Однак наступного дня його щека була абсолютно гладкою.
- Фразу Френка «Don`t you fucking look at me!» журнал «Premiere» поставив на 74-те місце у списку ста найвідоміших фраз у кінематографі. Цей же журнал назвав «Синій оксамит» серед 25 «найнебезпечніших фільмів».
- У оригінальному сценарії Лінча Френк мав би вдихати гелій, але Гоппер запропонував замість гелію амілнитрат, який, як він чув, посилює сексуальний потяг. Через кілька років Гоппер визнав, що ідея Лінча про використання гелію була б набагато цікавішою.
- Муляж вуха, знайденого персонажем Кайла Маклохлена на початку фільму, зараз зберігається на вітрині відеосалону «Movie Madness Video And More» у Портленді (штат Орегон).
- На пісню «Синій оксамит» у виконанні Боббі Вінтона спеціально для фільму зробили ремейк. Лінчу ремейк сподобався, але він все одно наполягав на тому, щоб у фільм увійшла оригінальна стара композиція.
- Спочатку на роль Дорі розглядалися акторки Ханна Шигулла та Гелен Міррен.
- Рой Орбісон, автор пісні «In Dreams», яка звучить у сцені в борделі, не давав своєї згоди на використання цієї пісні у фільмі. Лінч все одно вставив пісню у стрічку, а як «вибачення» згодом зробив для Орбісона кліп на цю пісню, змонтувавши його з кадрів «Синього оксамиту».
- У червні 2008 року Американський інститут кіномистецтва включив цей фільм до списку десяти найкращих фільмів у жанрі містики, присвоївши йому 8 місце.
- У сцені, де Дін Стоквелл співає пісню «In Dreams», він, за сценарієм, мав тримати в руках звичайний мікрофон. В останній момент Лінч вирішив замінити мікрофон на ліхтар.
- Герой Денніса Гоппера вимовляє слово «fuck» майже в кожному реченні. Крім того, він єдиний, хто вимовляє це слово у фільмі (не рахуючи моменту, коли він змушує лайнутися Діна Стокуелла).
- Роль Джеффрі пропонували Крісу Айзеку, але він відмовився. Проте Лінч все одно використав у фільмі дві пісні з його дебютного альбому «Silvertone» 1985 року.
- У 1999 році щотижневик "Entertainment Weekly" назвав фільм "Блакитний оксамит" одним з "найкращих фільмів усіх часів".
- Згідно зі сценарієм, квартира Дороті розташована на сьомому поверсі, хоча в будинку, де знімалися відповідні епізоди (будівля Carolina Apartments у Вілмінгтоні, штат Північна Кароліна), було лише шість поверхів.
- Спочатку роль Джеффрі пропонували Велу Кілмеру, але він відхилив сценарій.
- Перш ніж розпочати зйомки, Девід Ліндх написав три сценарії, які були відхилені.
- Щоб продати фільм, продюсер Діно Де Лаурентіс був змушений створити власну дистрибуторську компанію під назвою D.E.G., оскільки окрім нього ніхто не хотів зв'язуватися з цим проєктом.
- Багато акторів, яким пропонувалася роль Френка Бута (зокрема, цю роль пропонували Стівену Беркоффу), знаходили цього персонажа надто відразливим і відмовлялися його грати. Денніс Гоппер, навпаки, після прочитання сценарію одразу заявив: «Я зіграю Френка, тому що я і є Френк!»
- В оригіналі фільм тривав 4 години, тож в результаті Лінч «обрізав» його майже вдвічі, причому ці вирізані куски довго не могли знайти. Їх було випущено на Blu-ray лише у 2011 році.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
