16 кварталів
Короткий зміст
Джек Мослі — досвідчений детектив поліції Нью-Йорка, чия схильність до випивки та складний характер вже вкрай набридли керівництву. Під кінець зміни йому доручають, здавалося б, просте завдання: перевезти балакучого дрібного злочинця на ім'я Едді Банкер із відділку до суду, що розташований за шістнадцять кварталів, щоб той встиг дати свідчення великому журі. Ці двоє чоловіки абсолютно різні, а сама поїздка мала тривати лічені хвилини. Проте впливові особи, які прагнуть за будь-яку ціну замовкнути свідка, перетворюють цей короткий шлях через місто на справжню битву, і Джеку доводиться вирішити, на що він готовий піти, щоб доставити Едді до суду живим.
Режисером стрічки виступив Річард Доннер, який працював над сценарієм Річарда Венка. Це сімнадцятий із вісімнадцяти повнометражних фільмів Доннера, що вийшов після картини «У пастці часу» та перед «Суперменом 2: Версією Річарда Доннера». Брюс Вілліс зіграв Джека, Ясійн бей втілив образ Едді, а Девід Морзе — Френка Нуджента. Також у supporting ролях знялися Дженна Стерн, Кейсі Сандер та Cylk Cozart. Виробництво було масштабним: у титрах зазначено 94 акторів та 176 членів знімальної групи.
Фільм вийшов у прокат у березні 2006 року. Вартість виробництва склала близько 55 мільйонів доларів, а світові касові збори досягли приблизно 66 мільйонів, що є скромним результатом відносно бюджету. На IMDb стрічка має рейтинг 6,6 на основі близько 138 000 голосів, а на TMDB — 6,5 за результатами приблизно 2 171 голосу. Оцінка критиків 6,1 на основі 158 відгуків є досить близькою до показників глядацьких симпатій.
Що залишилося за кадром
- Брюс Вілліс хотів, щоб роль Едді виконав репер Лудакрис.
- Усі поліцейські у фільмі були озброєні пістолетами Glock 19.
- Період зйомок: 21 квітня – 10 липня 2005 року.
- Підготовка до зйомок розпочалася у квітні 2005 року в Торонто і тривала 9 тижнів, після чого знімали на Мангеттені. Спека, яка стояла в цей час у Нью-Йорку, надавала фільму, дія якого відбувається у задушливий літній ранок, ще більшої правдоподібності.
- Поки знімальна група готувала все необхідне, актори вживалися у свої образи. Брюс Вілліс, наприклад, провів кілька ночей, патрулюючи Бруклін разом з Майком Кінаном, ветераном нью-йоркської поліції, який також консультував творців з питань поліцейської служби – зброї, уніформи, обов’язків та діалогів. Кінан допоміг режисеру створити у фільмі реалістичну атмосферу та скоординувати роботу 250 акторів, ніби вони справді були членами загону спеціального призначення.
- Фільм має альтернативну кінцівку, в якій персонаж Вілліса гине в будівлі суду, але запис на диктофоні доводить провину брудних поліцейських. У кінотеатрі показали щасливий кінець.
- Найбільш трудомісткою в плані постановки була ключова сцена фільму, де герой, відчайдушно намагаючись подолати останню ділянку шляху до будівлі суду, на шаленій швидкості завантаженими вулицями веде пасажирський автобус. Основні зйомки цієї сцени велися протягом дванадцяти днів у Торонто, для чого постановнику трюків Бранко Ракі знадобилося 46 масовки та 25 машин, включаючи 5 нью-йоркських транзитних автобусів: два з них для екстер’єрних та інтер’єрних сцен, один для сцен зі спецефектами (вибухаючі на друзки шибки тощо), четвертий для масовки, спеціально армований, щоб не бути пошкодженим під час зіткнення, і п’ятий, призначений спеціально для зйомок швидкого проїзду провулком. Було використано 12 камер, щоб зняти цю кульмінаційну сцену з усіх боків.
- Герой Брюса Вілліса Джек Мозлі отримав ім'я на честь героя Роберта Де Ніро у «Встигнути до опівночі» (1988), який перебував у схожій ситуації. Його повне ім'я було Джек Волш, але протягом майже всього фільму він використовував вкрадений значок агента ФБР Алонсо Мозлі.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
