Місто гріхів
Пройдися Містом гріхів і знайдеш все
Sin City (2005)
Продакшн
Бюджет
$40 000 000
Збори
$158 733 820
Режисер
Роберт Родріґес
Сценарій
Композитор
Роберт Родріґес
Продюсер
Елізабет Авеллан
Актори
Брюс Вілліс
Hartigan
Джессіка Альба
Nancy
Клайв Оуен
Dwight
Міккі Рурк
Marv
Рутгер Хауер
Cardinal Roark
Бенісіо дель Торо
Jackie Boy
Алексіс Бледел
Becky
Майкл Медсен
Bob
Короткий зміст
«Місто гріхів» — це кримінальний трилер, дія якого розгортається в Безін-Сіті, жорстокому мегаполісі, де перетинаються шляхи корумпованих поліцейських, гангстерів та відчайдушних людей. Сюжет складається з кількох переплетених історій із найтемніших куточків цього міста. Марв, загартований вуличний бійцьов, прагне помсти після вбивства Голді — єдиної жінки, яку він кохав. Дуайт, таємний коханець офіціантки Шеллі, втручається, коли жорстокий детектив починає загрожувати Гейл та іншим жінкам, що керують старим містом. Детектив Хартіґан, виснажений своєю роботою, націлений захистити Ненсі, танцівницю, до якої він відчув глибоку прихильність. Помста, спокута та надія вчинити правильно ведуть героїв крізь місто, яке рідко дарує щось подібне.
Режисером стрічки виступив Роберт Родріґес, який також був співавтором сценарію разом із Френком Міллером та Robert Rodríguez, адаптувавши графічні романи Міллера. Співрежисером фільму зазначений Квентін Тарантіно. Це була одинадцята режисерська робота Родріґеса після фільму «Діти шпигунів 3: Кінець гри» та восьма для Тарантіно після «Убити Білла: Фільм 2». У розлогому акторському складі, що налічує вісімдесять осіб, зокрема Брюс Вілліс, Джессіка Альба, Клайв Оуен, Міккі Рурк, Рутгер Хауер та Бенісіо дель Торо.
Виготовлений приблизно за 40 мільйонів доларів, «Місто гріхів» зібрав у світовому прокаті близько 159 мільйонів доларів, що стало вагомим прибутком відносно бюджету. На IMDb стрічка має оцінку 8/10 на основі близько 819 000 голосів, а на TMDB — 7,5/10 за результатами понад 9 000 голосів, що свідчить про широке визнання глядачів. Рейтинг критиків 7,7/10 на основі 256 відгуків цілком корелює з оцінками аудиторії.
Що залишилося за кадром
- Роберт Родрігес і Френк Міллер не створювали розкадрування, оскільки, за їхніми словами, графічні романи Френка Міллера були готові розкадрування для фільму.
- Уважний глядач може помітити, що номерні знаки автомобілів Ненсі (Джессіка Альба) та Венді (Джеймі Кінг) – LEV 311. Френк Міллер часто використовує цей номер для своїх жіночих персонажів, оскільки це відсилання до дня народження його дружини Лінн Варлі, 11 березня.
- Під час зйомок фільму Роберт Родрігес організував концерт в одному з місцевих клубів. На розігріві виступала група Роберта, а головним хедлайнером був Брюс Вілліс і його група "The Accelerators". Окрім команди фільму "Місто гріхів", на концерт також прийшли актори та знімальна група фільму "Помутніння" (2006). Усі кошти, отримані від концерту, були спрямовані на благодійні цілі.
- У графічній новелі "That Yellow Bastard" головний герой їздив на автомобілі Bugatti Atlantic '57C. Однак у фільмі він керує лімузином Cadillac 1936 року випуску. Створення фільму змінили модель автомобіля після того, як стало відомо, що оренда "Бугатті" обійдеться в 230 000 доларів за чотири дні зйомок.
- Режисерська версія фільму має тривалість 147 хвилин.
- Стів Бушемі був одним із перших кандидатів на роль "Жовтого Монстра".
- Спочатку Роберт Родрігес попросив Ганса Циммера написати музику до фільму, проте Ганс не зміг взяти участь у проєкті, оскільки працював над фільмом "Бетмен: Початок" (2005). Він порекомендував Джона Дебні та Ґрейма Ревелла як композиторів, які зрештою написали частину музики до фільму.
- Міхо, коли кров бризкає на її обличчя, вона навіть не кліпає. Щоб досягти такого ефекту, Роберт Родрігес спочатку зняв Девон Аокі з відкритими очима, а потім зняв її з закритими очима в момент, коли на неї виливали бутафорську кров. На етапі монтажу ці два кадри були об'єднані разом.
- Зйомки фільму розпочалися у січні 2004 року. Перша сцена фільму була знята протягом 10 годин.
- Коли Хартігам (Брюс Вілліс) заходить у бар "У Кеті", Шеллі (Брітані Мерфі) подає йому пиво "Chango" на підносі. Це вигаданий сорт пива, який також можна побачити в фільмах Роберта Родрігеса "Відчайдушний" (1995) та "Від заходу до світанку" (1995).
- Після досить невдалих голлівудських спроб перенесення коміксів на кіноекран Френк Міллер, автор «Міста гріхів», відмовився передавати свої авторські права кому-небудь. Роберт Родрігес протягом тривалого часу був фанатом цього коміксу і вирішив зняти шматочок фільму таємно від автора ідеї.
- Кожна коротка історія була створена за участі різних студій зі спецефектів, а музику до них писали різні композитори.
- Коли Джесіка Альба підписала контракт на зйомки у фільмі, вона не знала, наскільки відверто зображена її героїня в коміксах. Спочатку в сценарії були сцени, де Ненсі була голою. Однак Джесіка категорично відмовилася роздягатися перед камерою. Роберт Родрігес і Френк Міллер вважали, що її героїня нічого не втратить, якщо не буде зображена голою.
- Не секрет, що Роберт Родригес і Квентін Тарантіно — давні друзі. Часто вони з'являються один у одного в постановках за чисто символічну плату. Так, Роберт записав саундтрек до фільму «Вбити Біллу 2» (2004) всього за 1 долар США. Квентін відповів йому тим самим, знявши один з трьох фрагментів «Міста гріхів» (сцену за участю Клайва Оуена та Бенісіо Дель Торо) за всі ті ж 1 долар США.
- Кандидатуру Майкла Медсена розглядали на роль Марва.
- Під час зйомки сцени розмови між Беккі та Джеккі, Алексіс Бледел стояла на місці, а автомобіль також був нерухомим.
- В результаті, остаточно посварившись з представниками гільдії, Роберт Родрігес демонстративно вийшов з її складу: «Краще це зробити зараз, ніж шукати якісь компроміси, а згодом створювати прецеденти, які можуть обернутися проти гільдії через деякий час. Не думаю, що асоціація багато втратить з моїм відходом».
- Фільм розбитий на три частини, кожна з яких має власну назву: «The Hard Good-Bye», «The Big Fat Kill» і «That Yellow Bastard».
- Після того, як Міхо витягла Дуайта з болота, з машини, що стояла поруч, вийшла жінка в капелюсі і підійшла до них. Це була Даллас. Її роль зіграла рідна сестра Роберта Родрігеса.
- Спочатку планувалося, що Квентін Тарантіно зніме сцену на мосту у фільмі «That Yellow Bastard», але це не сталося, оскільки Квентін мав бути головою кінофестивалю в Каннах.
- Окрім розділу "Клієнт завжди правий", один із персонажів фільму вимовляє назву тієї чи іншої новели.
- Незважаючи на те, що Роберт Родрігес і Френк Міллер спочатку планували, що весь відзнятий матеріал не потрапить у театральну версію фільму, вони все-таки зняли три окремі історії повністю. Повну версію кожної з цих історій можна переглянути у режисерській версії фільму.
- Усі сцени з Брюсом Віллісом були зняті протягом десяти днів. Якби фільм знімався традиційним способом (без використання комп'ютерної графіки), це зайняло б п'ять тижнів.
- Джессіка Сімпсон проходила прослуховування на роль Ненсі Каллахен.
- Під час зйомок використовували ті ж самі мечі, що й у фільмі Квентіна Тарантіно "Вбити Білла" (2003). Цього разу замість Уми Турман, цими мечами володіє Девон Аокі.
- Після загостреного конфлікту з Американською гільдією режисерів Роберту Родригесу довелося покинути режисерське крісло на знімальному майданчику картини «Джон Картер на Марсі», яка обіцяла стати доволі потужною франшизою, оскільки за мотивами цієї історії у випадку успішного прокату пілотного проєкту планувалося створити близько 6-7 нових фільмів.
- Незважаючи на те, що основою фільму стали новели "The Hard Goodbye", "The Big Fat Kill", "That Yellow Bastard" та оповідання "The Customer is Always Right", у картині також міститься невеликий епізод з новели "A Dame to Kill For", де Дуайт (Клайв Оуен) розмірковує про те, що Марв мав народитися на кілька тисячоліть раніше.
- Джеймі Кінг першою претендувала на роль Голді/Венді. Зрештою, саме вона отримала цю роль.
- Кількість тіл: 41 (за версією режисера), без урахування смертей, що відбулися поза кадром.
- Згідно з словами Роберта Родрігеса, він розглядає цей фільм не як адаптацію романів Френка Міллера, а як їх перенесення з літературної мови на кінематографічну. Тому в титрах не зазначено сценаристів, лише Міллер згаданий як автор графічних новел.
- Джесіка Альба хотіла залучити професійного хореографа, оскільки згідно зі сценарієм їй доводиться танцювати в стриптиз-клубі, але Родрігес наполягав на тому, щоб вона виконала танець самостійно.
- На початку 2004 року Роберт Родрігес запросив Джоша Хартнетта і Марлі Шелтон і відзняв невеликий пасаж під назвою «Клієнт завжди правий». Після цього він домовився про зустріч з Френком Міллером і продемонстрував йому фрагмент своєї творчості: «Якщо Вам, Френку, сподобаються мої напрацювання, то саме з цієї сцени почнеться картина. Якщо ж ні, то Ви зможете показувати цей міні-фільм Вашим друзям як своєрідне доповнення». Френк залишився в захваті, і право на подальше проведення зйомок було отримано. Крім того, Родрігес показував цей фрагмент всім акторам, які проходили кастинг, і практично всі були в шоці від побаченого.
- Початкова сцена фільму, у якій знімаються Джош Хартнетт і Марлі Шелтон, взята з невеликого оповідання "The Customer is Always Right", яке входить до збірки "Babe Wore Red". Фінальна сцена – епілог, у якому знімаються Хартнетт та Алексіс Бледел, – відсутня у коміксах Френка Міллера і була спеціально написана для фільму.
- Автомобілі, використані у фільмі: Porsche Spyder Convertible 1955 року (автомобіль Венді), Cadillac Convertible 1959 року (автомобіль Дуейта), Buick Convertible 1955 року (автомобіль Хартігана), Chevrolet Police Car 1955 року (поліцейські автомобілі у фільмі), Chrysler Imperial 1957 року (автомобіль Джекі-боя), Chevrolet 1941 року (автомобіль Даллас), Jaguar XKE 1962 року (автомобіль Роарка), Ford Thunderbird 1957 року (автомобіль, на якому Дуейт перевозив трупи), Chevy Nomad 1957 року (автомобіль Ненсі), Cadillac 1937 року (автомобіль "Жовтого Чудовиська"), Mercedes 420 SEL 1990 року (автомобіль, який Марв забрав у священика), Chevrolet Corvair 1968 року (автомобіль Марва), Chevrolet 1949 року (такси), Ferrari 1989 року (автомобіль Шлабба).
- Цікаво, що музика, під яку танцює героїня Джессіки Альби, була додана вже під час процесу монтажу.
- Фільм був повністю знятий на фоні зеленого екрану. Це дозволило Роберту Родрігесу не чекати згоди акторів на участь у фільмі, а знімати їх окремо, а потім "об'єднати" їх в одному кадрі. Наприклад, на знімальному майданчику взагалі не зустрілися: Міккі Рурк і Джессіка Альба, Міккі Рурк та Елайджа Вуд (сцени бійок за участю цих акторів були зняті з використанням дублерів), Брюс Вілліс та Бріттані Мерфі, Міккі Рурк та Рутгер Хауер.
- Бар у фільмі "Кеді" навмисно не був знятий у чорно-білих тонах. Автори таким чином хотіли підкреслити особливість сцен, що відбувалися в ньому.
- Нік Сталл у гримі персонажа "Жовтого мерзотника" практично нічого не чув, і дуже часто працював, навіть не чуючи власного голосу.
- У Хартігана – пістолет Beretta M93R. Точна така сама модель була використана у фільмах про Робокопа. Френк Міллер писав сценарії до фільмів "Робокоп 2" (1990) та "Робокоп 3" (1993).
- На отримання ролей у картині претендували Леонардо ДіКапріо, Майкл Дуглас і Кейт Босворт, але через різні причини були змушені покинути проєкт.
- У деяких сценах фільму можна помітити обкладинку новели "Booze, Broads, and Bullets".
- Незважаючи на те, що кілька акторів були схожі на своїх персонажів, деяким з них довелося наносити величезну кількість гриму. Серед них – Брюс Вілліс, Мікі Рурк, Бенісіо Дель Торо та Нік Стал.
- Як відомо, одну з сцен у фільмі зняв Квентін Тарантіно. Френк Міллер зізнався – день, коли Тарантіно знімав свою сцену, був найцікавішим у його житті. За його словами, подивившись на роботу Тарантіно на знімальному майданчику, він нарешті зрозумів, у чому полягають обов'язки режисера. Все тому, що, за словами Френка, працюючи з Робертом Родригесом, дуже складно усвідомити, що ж повинен робити режисер, оскільки Родригес виконує купу різних обов'язків одночасно.
- Зйомки фільму та значна частина процесу постобробки відбувалися у студії Роберта Родрігеса, яка розташована прямо навпроти його будинку.
- Незважаючи на те, що картина представлена глядачам у чорно-білому форматі, деякі деталі спеціально підфарбовані в яскраві кольори. Під час виробництва ці деталі були спеціально підібрані відповідно до кольору екрану, на фоні якого велася зйомка.
- Мікі Рурк був першим актором, якого офіційно затвердили на одну з ролей у фільмі. Джеймі Кінг була першою акторкою, яку офіційно затвердили на одну з ролей у фільмі.
- Незважаючи на те, що фільм був повністю знятий на фоні зеленого екрану, все ж були побудовані деякі декорації: бар у Кеті. За словами Роберта Родрігеса, бар був побудований тому, що знімальній групі було потрібно місце, де можна було б відпочити між дублями, а йому та Френку Міллеру потрібно було місце, де можна було б спокійно посидіти та обговорити сценарій. Квартира Шеллі, зокрема кухня. Справа в тому, що у сцені, яка відбувається на кухні, брало участь багато людей, і кожен з них постійно рухався. Тому, щоб не ускладнювати роботу команді спеціальних ефектів, була побудована ця декорація. Лікарня в кінцівці фільму.
- У картині ми можемо на власні очі побачити «співрежисера» та автора ідеї Френка Міллера – він зіграв епізодичну роль священника. Також у дрібних епізодах можна помітити Роберта Родригеса (один з відвідувачів бару) і Квентіна Тарантіно (також відвідувач бару, сидить неподалік від Марва).
- Едріан Броуді пробувався на роль Джекі-боя.
- Брітанні Мерфі у всіх своїх епізодах носила взуття на підборах заввишки шість дюймів (15,24 сантиметри).
- Клайв Оуен не заучував свою промову у сцені, де Дуейт і Джеккі-бой їдуть машиною. Він просто читав її з паперу.
- За словами Роберта Родрігеса, сцена, в якій Жовтий мерзотник катує Ненсі, була знята саме так, як вона представлена у коміксі: вона значно довша за тривалістю і більш жорстока. Роберт не включив повну версію цієї сцени ні в театральну, ні в режисерську версії фільму, оскільки, за його словами, навіть у світі "Міста гріхів" ця сцена була надто жорстокою.
- Всі знають про короткометражний фільм, за допомогою якого Роберт Родрігес переконав Френка Міллера у доцільності зйомок повнометражного фільму, але мало хто знає, що в цьому короткометражному фільмі Родрігес також створив початкові титри зі списками акторів, яких планувалося залучити до зйомок. Дивовижно, але переважна більшість акторів, чи прізвища були зазначені в цих титрах, погодилися взяти участь у фільмі.
- Один із небагатьох фільмів, знятих у наш час, який повністю створений за допомогою блакитного екрану (хромакей). Усі декорації та інтер'єр були додані до кадру вже на етапі монтажу.
- Брюс Вілліс був першим актором, якого Роберт Родрігес розглядав на роль Хартігана.
- Всі сцени за участю Мікі Рурка були відзняті за 2-2,5 тижні; за участю Бенісіо Дель Торо – за 4 дні; Джеймі Кінг – 1,5 дня; Бріттані Мерфі – 1 день.
- Роль Хартигана спочатку пропонували Майклу Дугласу, сенатору Роарку – Крістоферу Вокену, а також Віллему Дефо.
- Протягом усього фільму Марв з'являється в трьох різних пальтах.
- Девън Аокі ніколи раніше не займалася бойовими мистецтвами. Всі її тренування проходили під наглядом Френка Міллера.
- Новела "Цей жовтий покидьок" була спеціально розділена на дві частини у фільмі. Сцена з Хартігеном на мості була розміщена на початку фільму, щоб протягом перших сорок п'яти хвилин представити всіх головних персонажів.
- У одній із сцен Венді б'є Марва, внаслідок чого обличчя того повністю покривається кров'ю, але кров постійно тримається лише на щоці, а при зміні кадру вона періодично зникає і знову з'являється по всьому обличчю.
- Бенісіо дель Торо запропонував, щоб його персонаж дістав пістолет з відрізаної руки за допомогою зубів, а потім поклав руку в кишеню.
- Зйомки сцени переслідування (Жовтий мерзотник переслідує Гартігана та Ненсі) зайняли лише один день. Якби фільм не знімався на фоні зеленого екрану, то зйомка тієї ж самої сцени зайняла б три тижні.
- Форму підборіддя Елайджі Вуда було дещо скориговано за допомогою спеціальних ефектів.
- Роберт Родрігес заявив, що його власний стиль і бачення матеріалу дещо відрізняється від бачення Френка Міллера, у зв’язку з чим наполіг на тому, щоб Міллер отримав такі ж права на знімальному майданчику і став «співавтором». Однак, ця обставина дозволила розгорітися конфлікту з Американською гільдією режисерів, яка не дозволяє фільму мати більше одного режисера.
- Спочатку планувалося, що перед кожною новелою буде з'являтися титрований екран із її назвою, але потім від цієї ідеї відмовилися. Титри з назвами новел залишилися у режисерській версії.
- Щоб краще відчути себе у ролі своєї героїні, Джессіка Альба відвідала кілька клубів для дорослих. Проте, за словами самої акторки, це особливо їй не допомогло.
- В основі фільму лежать графічні романи Френка Міллера з циклу «Місто гріхів».
- Протягом усього фільму Марву б'ють в обличчя 21 раз.
- Усі автомобілі, які використовувалися під час зйомок, – справжні. Те саме стосується і зброї.
- Френк Міллер – великий шанувальник фільмів про "Брудного Гаррі". Тому прізвище Ненсі, Каллахен, було запозичено з фільму "Брудний Гаррі".
- Текст газети, який можна побачити в новелі "The Hard Goodbye", є переказом початкової сцени фільму та цієї новели. Автором статті є Френк Міллер. Згідно з цією публікацією, події відбуваються або у 1993 році, або у 1999 році.
- Згідно з інтерв'ю, опублікованим на сайті LatinoReview.com, Майкл Медсен отримав роль Боба після того, як на вечірці з нагоди закінчення зйомок фільму "Вбити Білла" (2003) він підійшов до Роберта Родрігеса та запитав, чому він не бере участь у новому фільмі Роберта. Останній зізнався, що єдина роль, на яку ще не було знайдено актора, – це роль Боба.
- Одна з проституток у Старому місті одягнена практично ідентично, як Супержінка.
- Кольорове рішення сцени, в якій Дуайт і Джеккі-бой їдуть у машині, було запозичене з фільму «Суспірія» (1977) Даріо Ардженто.
- Кандидатуру Ентоні Майкла Холла розглядали на роль Двайта.
- За початковим задумом Роберт Родригес хотів включити в картину і фрагмент під назвою «To Hell And Back», в якому головна роль людини на ім'я Воллас призначалася Джонні Деппу. Щось не склалося, але Родригес переконаний, що цей сегмент буде представлений у сиквелі.
- Роберт Родрігес дуже довго не міг знайти відповідного актора на роль кардинала. Одного разу він жартома "вирізав" кадри з Рутгером Хауером із фільмів "Попутчик" (1986) і "Тіло + кров" (1985), а також кадри з Міккі Рурком із фільмів "Серце ангела" (1987) і "Бойова рибка" (1983) і склеїв їх разом. Після цього Родрігес зрозумів, що актор на роль кардинала знайдений.
- Номерний знак автомобіля з назвою "Yellow Bastard" – TYB 069. Літери в номері повторюють великі літери назви оповідання про "Yellow Bastard" – "That Yellow Bastard".
Схожі фільми
9/10
8.5/10
8.2/10
8.1/10
8.1/10
8.1/10
8/10
8/10
8/10
8/10
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
