Серпіко
Короткий зміст
«Серпіко» заснований на реальних подіях із життя поліцейського Нью-Йорка. У центрі сюжету — ідеаліст Френк Серпіко, який відмовляється бути частиною системи повсюдного хабарівництва та корупції, що толерувалися більшістю працівників департаменту. Готовність працювати під прикриттям у сфері наркоторгівлі приносить йому повагу, проте чесність відмежовує його від колег і керівництва. Коли ж він повідомляє про побачене, інституція поліції замість того, щоб розв'язати проблему, об'єднується проти нього. Фільм показує поступову ізоляцію героя на тлі зростаючого тиску з боку оточення.
Режисером стрічки виступив Сідні Люмет; це сьома з двадцяти шести його повнометражних робіт, що вийшла після фільму «The Anderson Tapes» і перед «The Offence». Сценарій написали Волдо Солт та Норман Векслер, а продюсерами стали Мартін Брегман і Діно Де Лаурентіс. Головну роль виконав Аль Пачіно, а до складу акторського складу, що налічує шістдесят шість осіб, також увійшли Джон Рендолф, Джек Кехо, Біфф Макгуайр, Барбара Еда-Янг та Корнелія Шарп.
Фільм вийшов у грудні 1973 року. Бюджет стрічки склав близько 3 мільйонів доларів, а світові касові збори досягли приблизно 30 мільйонів. На IMDb картина має рейтинг 7,7 на основі близько 146 000 голосів, тоді як користувачі TMDB оцінили її на 7,5 (за результатами 2 275 голосувань). Оцінка критиків 8,4 на основі 55 рецензій є вищою за обидва показники глядацьких рейтингів.
Що залишилося за кадром
- Фільм знімали у 104 різних локаціях, розташованих майже у всіх районах Нью-Йорка.
- Аль Пачіно так глибоко вник у роль Френка Серпіко, що одного разу, повертаючись зі зйомок, він виписав штраф водію за перевищення швидкості.
- Френк Серпіко вступив на службу в поліцію Нью-Йорка 11 вересня 1959 року, у віці 23 років.
- За словами режисера Сідні Люмета, під час зйомок виконавець головної ролі Аль Пачіно постійно перебував в образі, навіть коли не був у кадрі – то веселячись і радіючи, то зриваючи роздратування на всіх і вся, коли цього вимагав графік зйомок.
- Справжній Френк Серпіко багато часу проводив з Аль Пачіно, допомагаючи актору підготуватися до ролі та вжитися в образ, а потім висловив бажання залишитися на знімальному майданчику безпосередньо під час зйомок. Продюсеру Мартіну Брегману довелося розпорядитися, щоб той покинув знімальний майданчик і своєю присутністю не відволікав акторів.
- Перш ніж почалися зйомки, Сідні Люмет і продюсери переглянули кандидатів на 107 ролей (з репліками) для фільму. Було вирішено підбирати здебільшого не відомих глядачам акторів. За словами Люмета, завжди краще, якщо глядачі дивляться фільм, не асоціюючи акторів з попередніми ролями. Навіть Аль Пачіно, який вже зіграв у Френсіса Форда Копполи у «Хрещеному батькові» (1972), був актором молодим, а тому відносно маловідомим.
- Акторам на зйомках дозволяли імпровізувати. Аль Пачіно, зокрема, дуже багато імпровізував на зйомках сцени останньої зустрічі Серпіко з колишнім капітаном.
- Фільм мав знімати Джон Г. Евілдсен, але він вибув з проєкту незадовго до початку зйомок через розбіжності з продюсером Мартіном Брегманом. Зрештою режисером фільму став Сідні Люмет.
- Зйомки проходили в зворотному хронологічному порядку. Спочатку Аль Пачіно знявся в сценах, де у нього довге волосся та борода; потім, у кожному з епізодів йому їх укорочували. Це робилося для того, щоб у глядачів склалося враження, ніби волосся та борода у героя Аль Пачіно відростають природним чином.
- Фільм був призначений до виходу в прокат до Різдва 1973 року. У Сідні Люмета було всього 4 з половиною місяця на зйомки, монтаж та все інше (з його точки зору, «шалено мало часу»). Саме тому монтажем займалися прямо в процесі зйомок. Час так підтискав, що знятий матеріал відвозили до монтажера Деде Аллен одразу по закінченню зйомок якоїсь сцени, а у неї на монтаж було всього двоє діб, після чого матеріал треба було віддавати звукорежисерам.
- У перший день зйомок Сідні Люмет волів знімати всякі дрібниці, щоб дати зайнятим у фільмі акторам та знімальній групі можливість «притертися» один до одного, причому всі розуміли, що такий розслаблений режим ось-ось закінчиться, і все буде йти набагато швидше. Нерідко траплялося так, що він знімав лише один дубль, після чого одразу переходив до зйомок іншої сцени. Сам режисер стверджував, що такий метод дозволяє йому виявити слабкі ланки в команді. У перший день зйомок саме цього фільму він працював у трьох віддалених один від одного локаціях. Аль Пачіно спочатку це дуже дивувало, особливо після спокійної розміреної роботи в «Хрещеному батькові», але вже скоро і він, і решта акторів зрозуміли, що такий робочий темп допомагає всім учасникам знімального процесу весь час залишатися в тонусі.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
