Аферисти

The Sting (1973)
8.2/10
363 454
—
немає оцінок
8/10
3149
8.2/10
299000
Оцініть фільм:
Дата прем'єри
Бюджет
$5 500 000
Збори
$156 000 772
Сценарій
Композитор
Продюсер
Джулія Філліпс
Актори

Короткий зміст

У Чикаго 1930-х років молодий вуличний шахрай Джонні Хукер разом із напарником випадково обкрадає кур'єра, який працює на впливового рекетира Дойла Лоннегана. У відповідь Лоннеган наказує вбити напарника Хукера, і той змушений сховатися. Прагнучи помсти, він звертається до Генрі Гондорфа — досвідченого афериста та старого знайомого загиблого. Разом вони розробляють хитромудрий план, щоб фінансово знищити Лоннегана, використавши його пристрасть до азартних ігор та віру в те, що він може отримати результати перегонів до їхнього офіційного оприлюднення.

Режисером стрічки став Джордж Рой Хілл, який працював над оригінальним сценарієм Девіда С. Уорда. Ця картина вийшла після «Бійні номер п'ять» і стала наступною роботою Хілла після його попередньої співпраці з Полом Ньюменом та Робертом Редфордом у фільмі «Буч Кессіді та Санденс Кід». Пол Ньюмен виконав роль Гондорфа, Роберт Редфорд зіграв Хукера, а також у фільмі знялися Роберт Шоу (Лоннеган), Чарльз Дернінг (лейтенант Снайдер), Рей Волстон (Дж. Дж. Сінглтон) та Ейлін Бреннан (Біллі). Продюсерами виступили Джулія Філліпс, Майкл Філіпс та Тоні Білл.

Бюджет фільму склав близько 6 мільйонів доларів, а світові касові збори досягли приблизно 156 мільйонів доларів, що стало величезним прибутком. На IMDb стрічка має рейтинг 8,2 з 10 на основі близько 299 000 голосів, тоді як на TMDB оцінка становить 8 з 10 за результатами значно меншої кількості глядачів. Рейтинг критиків, що становить 8,5 з 10 на основі 108 відгуків, трохи перевищує оцінки аудиторії.

Що залишилося за кадром

  • Період виробництва: 22 січня – квітень 1973 року.
  • Головним літературним джерелом, яке надихнуло Девіда С. Ворда, була книга Девіда В. Морера «Великий шахрай», опублікована у 1940 році. У цій книзі були описані легендарні шахраї першої чверті XX століття, чиї імена відродилися в таких персонажах фільму, як Генрі Гондорфф, ДжейДжей Сінглтон, "Малюк" Твіст та Едді Найлс.
  • Вард писав сценарій одразу, маючи на увазі Роберта Редфорда. Але актору не дуже сподобалася роль Джонні Хукера, і він відмовився від неї. І навіть коли він передумав, він все ще не був упевнений, чи вийде з цього фільм.
  • Якби Редфорд не змінив свого рішення, роль Гукера виконав би Джек Ніколсон.
  • Ворд коротко розповів своїм продюсерам про те, про що буде фільм, але відмовився розкривати фінал, поки не закінчить писати сценарій.
  • Сценарій Ворда випадково потрапив до очей Джорджа Роя Гілла. Гілл миттєво відчув його потенціал і одразу запросив до проекту Пола Ньюмана.
  • Під час зйомок Хілл щиро прагнув вийти за межі павільйонів. Досвідчений художник Генрі Бамстед, який переконував режисера, що буде вкрай складно отримати дозвіл на перекриття руху транспорту на вулицях, стримував його. В результаті, зйомки на реальних локаціях у Лос-Анджелесі та Чикаго зайняли лише кілька днів.
  • Як згадувала у своїй біографії костюмерка фільму Едіт Хед, обоє акторів, Редфорд та Ньюман, з блакитними очима, наполягали на тому, щоб їхніх персонажів одягли в блакитні сорочки – щоб підкреслити колір очей. Вдалося досягти компромісу: актори з'являються у фільмі "в блакитному" по черзі.
  • Дейл Лоннерган не повинен був кульгавим за задумом сценарію. Але Роберт Шоу під час зйомок травмував щиколотку, тому його персонажу довелося придумати кульгавість.
  • Роберт Шоу отримав роль Лоннегана після того, як від неї відмовилися Річард Бун, Олівер Рід та Стівен Бойд. Однак, Олівер Рід зіграв Лоннеґана у другій частині фільму.
  • Персонаж на ім'я Джонні Хукер отримав своє ім'я на честь легенди блюзу, Джона Лі Хукера.
  • У Пола Ньюмена, який зіграв роль картяра Генрі Гондорфа, був дублер. На всіх крупних планах, де видно руки Гондорфа, що тасують карти, зображено технічного консультанта фільму Джона Скэрна.
  • Роберт Редфорд вперше переглянув фільм повністю лише у червні 2004 року.
  • Протягом двох років мер Чикаго Річард Дж. Дейлі відмовлявся пускати в місто кіношників, якщо вони збиралися розповісти про Чикаго щось негативне. Проте, він зробив виняток для творців «Афери», пустивши їх на три дні.
  • Музичний настрій у фільмі створює регтайм; були використані композиції Скотта Джопліна 1900-1910-х років. Між тим, у 1930-ті, коли відбувається дія «Афери», регтайм практично вийшов з моди; тим не менш, завдяки стрічці інтерес до цього музичного жанру був відроджений.
  • Джонні Хукер стикається з Лоннерґаном у тій самій закусочній, де через 12 років Марті МакФлай зустрінеться зі своїм батьком – у фантастичній комедії Роберта Земекіса «Назад у майбутнє» (1985).

Схожі фільми

Хто зіграв тут найкраще?

Щоб залишити коментар, увійдіть або зареєструйтеся. Реєстрація безкоштовна!

© ACMODASI, 2010 -2026

Всі права захищено.
Матеріали (торгові марки, відео, зображення і тексти), що знаходяться на цьому сайті належать їх правовласникам. Заборонено використовувати будь-які матеріали з цього сайту без попередньої домовленості з їх власником.
При копіюванні текстових та графічних матеріалів (відео, зображення, тексти, скріншоти сторінок) з цього сайту активне посилання на сайт www.acmodasi.com.ua обов'язково має супроводжувати такий матеріал.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за будь-яку інформацію розміщену на цьому сайті третіми особами.