Генрі: Портрет серійного вбивці
Короткий зміст
«Генрі: Портрет серійного вбивці» розповідає про Генрі, волоцюгу, який оселяється в занедбаній чиказькій квартирі разом із Отісом, знайомим по в'язниці. Отіс заробляє на дрібному криміналі, тоді як Генрі, на перший погляд непомітний, вбиває людей майже випадковим чином, постійно змінюючи методи, щоб не потрапити до рук правосуддя. Коли з іншого міста приїздить сестра Отіса, Беккі, і оселяється з ними, між нею та Генрі виникає взаємна симпатія, попри те, що таємне життя Генрі триває. Сюжет фільму ґрунтується на злочинах, які приписували Генрі Лі Лукасу та його спільнику Оттісу Тулу.
Режисером стрічки став Джон Макнотон, який також був співавтором сценарію разом із Річардом Файром та продюсером разом зі Стівеном А. Джонсом і Лізою Дедмонд. Це була його перша повнометражна робота, після якої у 1991 році вийшли фільми «Sex, Drugs, Rock & Roll» та «The Borrower». Головні ролі виконали Майкл Рукер (Генрі), Трейсі Арнольд (Беккі) та Том Таулз (Отіс); загалом у титрах зазначено 33 актори.
Фільм був створений незалежно з обмеженим бюджетом, проте з моменту виходу в 1986 році він здобув стійку репутацію. На IMDb картина має рейтинг 7 з 10 за результатами близько 44 000 голосів, а на TMDB — 6,7 з 10 за приблизно 800 голосів. Оцінка критиків 8 з 10 на основі 66 рецензій є вищою за бали звичайних глядачів на обох платформах, що свідчить про більш прихильне ставлення професіоналів до стрічки, ніж широкої публіки.
Що залишилося за кадром
- Джон МакНотон спочатку планував знімати весь фільм ручною камерою. Оператором він обрав Жана Де Сегонзака, якого вважали одним з найкращих у світі операторів у роботі з ручною камерою. На жаль, за тиждень до початку зйомок Де Сегонзаку довелося покинути проєкт, і МакНотон залишився без оператора. Зрештою, він запросив Чарлі Лібермана, і вони вдвох вирішили відмовитися від ідеї знімати все ручною камерою.
- Майкл Рукер (виконавець ролі головного героя) використав образ Генрі в музичному кліпі «All Wrapped Up» гурту American Head Charge.
- Фільм заснований на зізнаннях маньяка Генрі Лі Лукаса (Henry Lee Lucas).
- Сцена у вітальні, коли герой Тома Таулза знімає на камеру персонажів Майкла Рукера та Трейсі Арнольд, була імпровізацією.
- Робота над фільмом було завершено у 1986 році, але на екрани він вийшов лише у 1989 році. Однією з причин такої затримки стало те, що продюсери свого часу очікували, що Джон МакНотон зніме звичайний слешер. Вони не знали, що робити з більш похмурим і складним фільмом (варто зауважити, що в оригінальному сценарії було значно більше сцен насильства, ніж врешті-решт увійшло до фільму), який зняв МакНотон, і підозрювали, що касовий потенціал фільму буде меншим, ніж якби він був розрахований просто на підлітків.
- Американська кіноасоціація присвоїла цьому фільму рейтинг Х. Саме цей фільм, поряд з драмою «Кухар, злодій, його дружина та її коханець» і мелодрамою «Зв'яжи мене», послужив причиною того, що в систему рейтингів було введено NC-17.
- Під час зйомок фільму, навіть перебуваючи поза майданчиком, актор Майкл Рукер залишався в образі. Він не спілкувався ні з ким з колег по знімальній площадці чи членів знімальної групи. Режисер Джон МакНотон виділив йому, єдиному з усіх акторів, окрему гримерку. Художниця з костюмів Патрісія Харт (дата смерті – 10 квітня 2011 року) розповідала, що кожного ранку вони разом з Рукером добиралися до знімального майданчика, і вона ніколи не була в змозі зрозуміти, ким він є в даний момент – актором чи персонажем, бо періодично він починав згадувати про минуле, і про дитинство, але не Рукера, а Генрі. Він настільки вжився в роль, що коли дружина актора дізналася, що вагітна, вона нічого не сказала йому про це до самого закінчення знімального періоду.
- Навіть перебуваючи поза знімальним майданчиком, Майкл Рукер залишався в образі. З жодним з колег по зйомкам він не спілкувався. Режисер Джон МакНотон виділив йому одному з усіх акторів окрему гримерку. Художник по костюмах Патріція Харт розповідала, що кожного ранку вони разом з Рукером діставалися до знімального майданчика, і вона ніколи не могла зрозуміти, ким він в даний момент є – актором чи персонажем, тому що періодично він починав згадувати про минуле, але не своє, а Генрі. Він настільки вжився в образ, що коли дружина актора виявила, що чекає дитину, вона нічого не говорила йому про це до самого закінчення знімального періоду.
- Джон МакНотон спочатку планував зняти весь фільм ручною камерою. Оператором він взяв Жана Де Сегонзака, якого вважали одним з найкращих у роботі з ручними камерами. Але за тиждень до початку зйомок Де Сегонзаку довелося покинути проєкт.
- Американська кіноасоціація присвоїла цьому фільму рейтинг «Х» (перегляд заборонено особам, які не досягли 17 років). Саме цей фільм, поряд із кримінальною драмою Пітера Грінуея «Кухар, злодій, його дружина та її коханець» (1989) та мелодрамою Педро Альмодовара того ж року «Зв’яжи мене», стали причиною введення в систему рейтингів «NC-17» (особам віком до 17 років перегляд заборонено, хоча це не обов’язково означає, що фільм є однозначно непристойним або порнографічним).
- Робота над фільмом була завершена в 1986 році, але в прокат він вийшов лише в 1990 році. Однією з причин такої затримки стало те, що продюсери очікували, що Джон МакНотон зніме звичайний слешер. Вони не знали, що робити з більш похмурим і складним фільмом, і підозрювали, що касовий потенціал фільму невисокий.
- Фільм заснований на зізнаннях маніяка Генрі Лі Лукаса.
- Чотири вбивства, показані на початку фільму, копіюють вбивства, які Генрі Лі Лукас (1936-2001, американський злочинець, серійний вбивця, грабіжник, каннібал та підпалювач) насправді скоїв – принаймні, за його власними твердженнями.
- Прийшовши на кінопроби, Майкл Рукер назвався техніком, і на роль він пробувався в одязі техніка. Роль він отримав, але з формою так і не розставався до самого кінця зйомок. Куртка у нього була всього одна, тож він її незмінно знімав перед тим, як когось «вбити», щоб не забруднити її кров’ю.
- Під час прем'єрного показу фільму на фестивалі у 1989 році майже половина глядачів покинула зал під час перегляду. Після закінчення фільму в залі запала мертва тиша. Публіка просто не знала, як реагувати на побачене.
- Сцена у вітальні, коли герой Тома Таулза (1950-2015) знімає на камеру персонажів Майкла Рукера та Трейсі Арнольд, була імпровізована від першого моменту до останнього.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
