Ерік Ларсон (Eric Larson)

Ерік Ларсон (Eric Larson) - Режисер анімації, Анімація, , , відомий з робіт у таких проектах: «Попелюшка» (1950), «Мері Поппінс» (1964), «Фантазія» (1940), «Коти-аристократи» (1970), «Меч у камені» (1963),

Народився у Пітера і Нори Ларсон. У 1915 році його родина переїхала до Солт-Лейк‑Сіті, де він зацікавився журналістикою і таємно брав уроки малювання. У 1925 році він вступив до Університету Юти, а потім переїхав до Лос‑Анджелеса в пошуках роботи в журналістиці та письменництві, проте без успіху. Тоді він вирішив відновити свою амбіцію стати художником і у 1933 році отримав роботу у Walt Disney Productions як «in‑betweener» (помічник-аніматор). У тому ж році він одружився з Гертруд Жаннес (на жаль, у подружжя не було дітей). Аніматор Гамільтон Луск визнав талант Ларсона і підвищив його до помічника-аніматора; Луск, який приєднався до студії два роки раніше, згодом став його наставником. Далі слідувало підвищення: Ерик працював аніматором над першим художнім повнометражним мультфільмом Уолта Діснея «Біла Снігурка і сім гномів» (1937); разом із майбутніми ветеранами‑аніматорами Мілтом Калом і Джеймсом Алгаром він анімував лісових тварин, що супроводжували Снігурку. У 1940 році його підвищили до директора анімації у фільмі «Піноккіо» (1940), де він створив котика Фіґаро, який став одним із його улюблених персонажів. У «Фантазії» (1940) він створив кентаврів і коней у сегменті «Пасторальна симфонія». До 1942 року він став головним аніматором у «Бембі» (1942) разом із колегами Оллі Джонсоном, Френком Томасом і Мілтом Калом, з якими працював над «Білою Снігуркою». У «Бембі» він створив Сову‑Друга, а потім працював над пташками в наступних проектах, створивши божевільного птаха Аракуана у «Трьох кавалеросах» (1944) та Сашу‑пташку у «Музичному фільмі» (Make Mine Music, 1946). Ларсон також працював над «Веселою вільною» (Fun and Fancy Free), «Піснею Півдня» (Song of the South), «Мелодійний час» (Melody Time) і «Дорогою до мого серця» (So Dear to My Heart, 1949). Пізніше він став членом Анімаційної ради, а Уолт Дісней призначив його одним із своїх «Дев’яти старих чоловіків», до яких входили: Лес Кларк, Вуллі Рейтхерман, Ерік Ларсон, Уорд Кімбол, Мілт Каль, Френк Томас, Оллі Джонсон, Джон Лоунсбері та Марк Девіс — усі вважалися найбільш довіреними помічниками Уолта.

— з IMDb

Найбільш значущі роботи Ерік Ларсон (Eric Larson)

Вся фільмографія Ерік Ларсон (Eric Larson)