Мері Поппінс
Короткий зміст
У Лондоні едвардіанської епохи родина Бенкс перебуває у скрутному становищі. Суворий батько-банкір та його дружина, прихильниця суфражизму, не можуть знайти няню, яка б погодилася залишитися в домі, адже двоє дітей, Джейн і Майкл, відлякували всіх кандидаток. Тоді з’являється Мері Поппінс, яка спускається з неба за допомогою своєї парасольки й бере опіку над дітьми. Завдяки музиці та незвичайним прогулянкам вона приносить у їхнє життя дива і поступово змінює стосунки всередині сім'ї.
Режисером стрічки став Роберт Стівенсон; це була дев'ята з чотирнадцяти його повнометражних картин, випущена після фільму «Син Аерогуми» та перед «That Darn Cat!». Сценарій написали Білл Волш і Дон ДаГраді, а продюсерами від Walt Disney Productions виступили Уолт Дісней та Білл Волш. Роль Мері Поппінс виконала Джулі Ендрюс, Дік Ван Дайк зіграв Берта, Девід Томлінсон і Глініс Джонс втілили образи батьків, а Карен Дотріс і Герміона Беддлі увійшли до складу акторського складу з 63 осіб.
Фільм вийшов у грудні 1964 року. Його бюджет склав близько 6 мільйонів доларів, а світові касові збори досягли 102 мільйонів доларів, що було значним прибутком для того часу. Рейтинг IMDb становить 7,8 з 10 на основі приблизно 198 000 голосів, а TMDB — 7,6 за понад 5 000 оцінок. Оцінка критиків 8,5 з 10 за результатами 59 рецензій є вищою за обох глядацьких показників.
Що залишилося за кадром
- Волт Дісней намагався придбати права на створення фільму у П.Л. Треверс ще в 1938 році. Але лише в 1961 році авторка погодилася на цю угоду. Фільм "Врятувати містера Банкса" (2013) розкриває деталі цієї історії.
- Твердять, що автор книги та сценарист Памела Ліндон Треверс схвалювала затвердження Джулі Ендрюс на роль Мері Поппінс, однак фільм, що вийшов, так їй не сподобався, що з прем’єрного показу вона пішла в сльозах. Твердять, що найбільше її вивело з себе рішення зробити Мері Поппінс не холодною та лякаючою, а теплою та доброзичливою.
- Коли відповідальний в компанії Уолта Діснея за архіви Дейв Сміт вирішив розшукати скляну кулю (всередині неї був поміщений макет Собору Святого Павла, а навколо літали птахи), яка фігурувала у фільмі, то кулю виявили в комірці прибиральника. Виявилося, що прибиральник побачив цю кулю у сміттєвому відрі і вирішив, що куля надто красива, щоб її викидати.
- Сцени, в якій містер Доус-старший (його грав Дік Ван Дайк) сходить сходинкою в конференц-зал банку, в сценарії не було. Одного разу Волт Дісней побачив з проекційної, як актор дуркує перед учасниками знімальної групи і, зокрема, зображує старого, який ніяк не наважується зійти з тротуару через страх впасти. Цей епізод переконав Діснея дати актору на додаток до ролі Берта ще й роль голови банку. Більше того, він попросив робітників спорудити високу сходинку в декораціях конференц-залу, щоб Ван Дайк міг повторити номер зі старим на тротуарі.
- Показані у фільмі квіти вишні були пластиковими, їх привезли з Франції та Португалії. На деревах їх закріплювали вручну.
- Ролі багатьох кандидаток на посаду гувернантки, показаних у черзі на початку фільму, зіграли чоловіки в перуках.
- Уолт Дісней намагався купити права на створення фільму у Памели Ліндон Треверс ще в 1938 році. Але лише в 1961 році автор погодилася на цю угоду.
- Для відтворення контурів дахів Лондона 1910 року була використана техніка мет-пейнтингу (поєднання в одному кадрі реальних зйомок і домальованого зображення, тобто одна з технологій комбінованої зйомки).
- Автор книги, П. Л. Треверс, схвалила призначення акторки Джулі Ендрюс на головну роль, почувши її голос лише по телефону.
- За кожен дубль сцени чаювання Метью Гарберу, який грав Майкла, платили додатково десять центів. Молодий актор боявся висоти, тож йому запропонували цей своєрідний бонус.
- Уолт Дісней взяв на роль головної героїні акторку Джулі Ендрюс, побачивши її гру у бродвейському мюзиклі «Камелот». Ендрюс повідомила Діснею, що чекає дитину, і він погодився перенести початок зйомок на після пологів і навіть запропонував її тодішньому чоловікові Тоні Уолтону роботу над створенням костюмів та деяких декорацій для фільму. Дісней особисто влаштував подружжю екскурсію по Діснейленду. Ендрюс так сподобалася йому в «Камелоті», що він звелів аніматорам фільму «101 далматинець» малювати Аніту саме з неї (озвучила Аніту акторка Ліза Девіс).
- Танець димарів на дахах під пісню «Step in Time» довелося перезнімати через поцарапану кіноплівку. На зйомки цього епізоду пішов цілий тиждень.
- Примета, що, якщо потиснути руку димарю, то це до удачі, має під собою наступну основу: під час роботи димар вдихає вугільний пил, так що життя його зазвичай коротке, а останні роки життя (коли працювати він вже більше не може) проходять у злиднях. Вважається, що удача, якої позбавлені самі димарі, може перейти до інших людей.
- Дік Ван Дайк прочитав сценарій фільму, коли його вже затвердили на роль Берта, але роль містера Доуса-старшого йому так сподобалася, що він звернувся безпосередньо до Волta Діснея з проханням віддати йому цю роль і навіть запропонував зіграти її без гонорару. Дісней прохання задовольнив, але спочатку випробував актора в ролі Доуса-старшого, а потім ще попросив зробити пожертву до Каліфорнійського університету мистецтв (одного з найкращих навчальних закладів США у сфері мистецтвознавства, заснованого за ініціативою Діснея в 1961 році).
- Фільм знято за мотивами повісті П. Л. Треверс "Мері Поппінс" (Mary Poppins, 1934).
- Дроти, завдяки яким літала Мері Поппінс, спеціально намазали кремом для взуття, щоб вони не відблискували під софітами.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
