Історія лицаря
Короткий зміст
Події стрічки «Історія лицаря» розгортаються в Європі XIV століття. Вільям Тетчер працює оруженосцем, не маючи жодного шляхетного походження. Коли лицар, якому він служить, раптово помирає під час турніру, Вільям одягає обладунки загиблого, запозичає його ім'я і сам вступає на шлях лицарських змагань. Оскільки право брати участь у турнірах мали лише аристократи, він подорожує Францією та іншими країнами разом зі своїми товаришами Роландом і Ватом. Щоб видати себе за лицаря Ульріха фон Ліхтенштейна, Вільям використовує підроблену родословну, яку створив мандрівний письменник Джефрі Чосер. Успіхи на арені приносять йому як славу, так і ворожнечу з графом Адхемаром — суперником-шляхтичем, а почуття до леді Джоселін лише заплутують його амбіції.
Сценарій написав, а також виступив продюсером і режисером Браян Хелгеланд. Ця картина вийшла після його дебюту «Розплата» та перед такими стрічками, як «42» та «Легенда». У головних ролях знялися Хіт Леджер (у ролі Вільяма), Руфус Сьюелл (Адхемар), Шеннин Соссамон (Джоселін), Пол Беттані (Чосер), Лаура Фрейзер (Кейт) та Марк Адді (Роланд). Загалом у титрах зазначено 37 акторів та 117 членів знімальної групи.
Фільм вийшов у прокат у травні 2001 року. Його бюджет становив 65 мільйонів доларів, а світові касові збори сягнули приблизно 117 мільйонів доларів. Рейтинг IMDb становить 7/10 на основі близько 219 000 голосів, тоді як на TMDB він дорівнює 6,9/10 за результатами приблизно 3 500 голосів. Кінокритики оцінили стрічку на 6,3/10 за результатами 154 відгуків, що є нижчим показником, ніж оцінка широкої аудиторії.
Що залишилося за кадром
- Зйомки фільму відбувалися у Празі.
- Під час зйомок Полу Беттані доводилося так часто напружувати голос і кричати, що актор зрештою заробив собі ларингіт (запалення гортані).
- Лицар Ульріх фон Ліхтенштейн справді існував, але жив у 13-му столітті.
- Оскільки у фільмі згадується битва при Пуатьє, можна визначити точний час дії – 1356 рік. Але суцільні пластинчасті обладунки з’явилися значно пізніше, приблизно через 60 років.
- У фільмі є сцена, де Вільям збиває з противника шолом типу армет. Конструкція цього шолома (кувався точно за формою черепа, нижня половина хоч і розкривалася під час одягання на дві стулки, але наглухо закривалася штифтом) виключає можливість збити його з голови, не відірвавши при цьому саму голову.
- Передчуваючи ситість, Вот говорить про картопляні деруни та тістечка з м'ятним кремом. Ні звичної сьогодні перечної м'яти (виведена у 16-му столітті), ні картоплі (завезеної іспанцями у 15-му) в Європі 14-го століття не було.
- Лицар Ульріх фон Ліхтенштейн дійсно існував, але жив у XIII столітті.
- Щоб створити списи, які б ламалися від удару без того, щоб скидати вершника з сідла, було витрачено чимало зусиль. Древко кожного списа робили таким чином, щоб воно легко ламалося, а наконечники робили з коркового дерева. Кожен наконечник був порожнистим, а порожнину набивали стружкою коркового дерева та сирими лінгвіні (це вид макаронних виробів), щоб уламки виглядали переконливо.
- У житті Джеффрі Чосера був період (тривалістю близько року), який і досі залишається для істориків таємницею за сімома печатками. Дія фільму розгортається якраз у цей період.
- У першій сцені поєдинку двох лицарів використовувалися кадри нещасного випадку з дублером Гіта Леджера (він якраз і грав головного героя, Вільяма). Під час зйомок однієї з пізніших сцен спис противника вдарив вище запланованого, і дублер отримав удар у голову, від якого втратив свідомість і вилетів із сідла. Ці кадри і використали на початку фільму.
- У сцені, в якій Вільям у виконанні Гіта Леджера слідує в собор слідом за Джослін (її грала Шеннін Соссамон), звук копит його коня зображав стукіт кокосів по підлозі гаража Чарльза Мейнса.
- Відпрацьовуючи з режисером і сценаристом Браяном Гелґеландом один з бойових прийомів на швабрах, Гіт Леджер випадково вибив йому передній зуб. Рот у Гелґеланда остаточно загоївся лише через кілька місяців, після чого він зміг нарешті звернутися до дантиста.
- При показі Лондона з висоти пташиного польоту глядач бачить середньовічну версію т.зв. «Лондонського ока» (так називається колесо огляду, друге за висотою в Європі після «Сонця Москви» і одне з найбільших у світі). Для фільму було зведено його модель (тобто це не був продукт комп’ютерних технологій), а обійшлося це спорудження в $500 000.
- У сцені першої церемонії нагородження за участю героїв Гіта Леджера та Руфуса Сьюелла персонаж у виконанні Пола Беттані цілує герольда персонажа Сьюелла. Він зробив це у відповідь на прохання режисера Браяна Гелґеланда «здивувати його». Своє побажання Гелґеланд ніяк не конкретизував.
- Жахливий хрускіт, який глядачі чують, коли у фільмі в когось ламається спис, це уповільнений звук пострілу гаубиці.
- Поет Джефрі Чосер — також реальна історична особистість, фільм поставлений за новелою з його циклу «Кентерберійські оповіді».
- Спочатку фільм мав називатися «У сяйві обладунків».
- Коли Джефрі Чосер у виконанні Пола Беттані представляє у своїй промові «сера Ульріха фон Ліхтенштейна», натовп відреагував не одразу, тому що зайняті в масовці чехи не зрозуміли, про що йдеться. Вітальні вигуки пролунали лише з підказкою Роланда, якого зіграв Марк Едді. Цей дубль і залишили у фільмі.
- Гіт Леджер отримав роль у фільмі тому, що Браян Гелгеленд якось побачив матеріал, відзнятий за день в рамках роботи над історичною драмою Роланда Еммериха «Патріот» (2000), де Леджер грав сина головного героя, і побачене справило на нього враження.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
