Історія про собаку Того, лідера упряжки Леонардо Сеппали. Під час Гонки Милосердя 1925 року або Гонка з доставки сироватки до Нома вони здолали найбільшу та найскладнішу дистанцію серед всіх хто брав в ній участь. Таким чином було врятовано десятки дитячих життів від дифтерії.

Що залишилося за кадром

Сеппала тренував собак для полярного дослідника Роальда Амундсена, який, як і сам Сеппала, був норвежцем. Амундсен готувався до експедиції на Північний полюс, але згодом її було скасовано. Після подорожі за сироваткою, Амундсен вручить Того золоту медаль у Нью-Йорку.
У мультфільмі "Балто" (1995) розповідалася та сама історія, але значну частину шляху провідною упряжкою був Того. Балто йшов попереду лише останню чверть шляху, але вся слава дісталася йому. Звідси і напис у титрах "Справжня нерозказана історія".
Його названо на честь адмірала японського імперського флоту, Хейхатіро Тоґо (1848-1934).
Промова, яку виголошує Леонард Сеппала, звертаючись до собак, є дещо зміненою версією відомої промови з п'єси Вільяма Шекспіра (1564-1616) "Генріх V" (1599).
Сеппала – норвежець, його батько був із торнедалів, а мати – з народу квенів. Квени – це етнічна меншина, що проживає в Норвегії. Вони походять від фінських селян та рибалок, які переїхали з північних районів Фінляндії до Північної Норвегії у 18-му та 19-му століттях. Торнедальці – нащадки фінів, які колись заселили території сучасної Північної Швеції.
Того помер у 1929 році, у поважному віці 16 років. (Це багато для собаки, яка пережила стільки, скільки довелося відчути Того.) Однак справжнім довгожителем серед собак, які брали участь у перегонах за сироваткою, став Фріц, який помер у 1932 році у віці 18 років.

Вам сподобався фільм?