Barracuda

Цей франко-німецько-бельгійський трилер, що нагадує фільми «Мизера» (1990) та «Колекціонер» (1965), починається після того, як Клемент (Жан Рошфор), шанувальник Фреда Астера, запрошує художника коміксів Люка (Гійом Кане) на недільний обід до себе та своєї дружини Віолетти. Дівчина Люка, Марго, оголошує про вагітність, через що Люк забуває про запрошення, але Клемент наполягає, щоб він приєднався до них. Після прибуття Люка він бачить, що Віолетта – лише пластикова лялька в натуральну величину, і вирішує піти, але отримує удар по голові. Прийшовши до тями, він виявляє, що його прикуто наручниками до раковини у ванній кімнаті, а рот заклеєно. Починаються жорстокості, причому божевільний Клемент отримує пророчі поради як від Астера, так і від Віолетти. Відзначений нагородами композитор, аранжувальник та оркеструвальник Філіпп Ем зробив свій режисерський дебют з цією драмою, і музика відіграє значну роль у фільмі – від музики Ема до мелодій музичної шкатулки, степу, хонки-тонк фортепіано та повноцінного номера з музичної комедії.