Сирота Бруклін
Короткий зміст
Події фільму «Сирота Бруклін» розгортаються в Нью-Йорку 1950-х років. Лайонел Ессрог працює приватним детективом на Френка Мінну — людину, яка прихистила його та допомогла знайти сенс життя. Лайонел має синдром Туретта, що робить його особливим і дарує унікальну, майже одержиму здатність долати будь-які труднощі. Після вбивства Френка Лайонел вирушає на пошуки винного, маючи на руках лише кілька розрізнених доказів. Його розслідування веде через нічні клуби та завулки міста, де він стикається з впливовими людьми, зокрема з жінкою, чия публічна кампанія зробила її мішеню для небезпечних сил.
Режисером та сценаристом стрічки виступив Едвард Нортон, який також зіграв головну роль. До акторського складу також увійшли Брюс Вілліс, Гугу Мбата-Роу, Алек Болдуін, Віллем Дефо та Боббі Каннавале. Це друга режисерська робота Нортона, що вийшла майже через два десятиліття після його дебюту в картині «Keeping the Faith». Виробництво фільму з бюджетом близько 26 мільйонів доларів об'єднало 41 актора та майже 200 осіб технічної команди.
Стрічка вийшла в прокат наприкінці жовтня 2019 року і зібрала у світі приблизно 19 мільйонів доларів. Рейтинг IMDb становить 6,8 на основі близько 66 000 голосів, тоді як на TMDB він сягає 6,7 за результатами 1 652 голосувань. Оцінка кінокритиків 6,3 на основі 220 відгуків є дещо нижчою за оцінки глядачів, хоча й не суттєво.
Що залишилося за кадром
- Сюжет роману Джонатана Летема, який ліг в основу цього фільму, розгортається в 1999 році (коли він, власне, і був опублікований), але Едвард Нортон переніс його в 1957 рік.
- Готуючись до ролі, Едвард Нортон консультувався з членами американської асоціації Туретта (синдром Туретта – генетично обумовлене розлад центральної нервової системи, яке проявляється в будь-якому віці та характеризується множинними руховими або моторними тиками та як мінімум одним голосовим або вокальним або звуковим, що проявляються багато разів протягом одного дня).
- За словами автора сценарію, режисера та актора Едварда Нортона, актори, які виконали головні ролі, погодилися працювати в проєкті без гонорару.
- Перший фільм, в якому Едвард Нортон зазначений в амплуа сценариста, хоча без згадки про це в титрах він вже працював над сценаріями фільмів «Бійцівський клуб» (Девід Фінчер, 1999), «Фріда» (Джулі Теймор, 2002), «Розфарбована вуаль» (Джон Керран, 2006) і «Неймовірний Халк» (Луї Летер’є, 2008).
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
