Міст шпигунів

Коли світ був на межі між війною та миром постав один чесний чоловік.
Bridge of Spies (2015)
7.6/10
526 505
—
немає оцінок
7.2/10
7480
7.6/10
343000
Оцініть фільм:
Дата прем'єри
Бюджет
$40 000 000
Збори
$165 478 348
Сценарій
Композитор

Короткий зміст

Сюжет стрічки «Міст шпигунів» зосереджений навколо Джеймса Б. Донована, адвоката зі страхових питань із Брукліна, якого найняли для захисту Рудольфа Абеля — офіцера радянської розвідки, заарештованого в Сполучених Штатах. Донован серйозно ставиться до справи, попри те, що значна частина суспільства вважає захист ворожого агента майже державною зрадою, а його дії привертають увагу ЦРУ. Згодом його просять поїхати до Берліна, щоб вести переговори щодо Френсіса Гері Пауерса — американського пілота, чий розвідувальний літак U-2 був збитий над територією Радянського Союзу. Завдання ускладнюється політикою Холодної війни та питанням про можливість організації обміну, в якому мав би взяти участь Абель.

Режисером фільму виступив Стівен Спілберґ; це 34-та робота в його фільмографії, що вийшла після стрічки «Лінкольн» і перед «Великим дружнім велетнем». Сценарій написали Джоел та Ітан Коени разом із Меттом Чарманом, а продюсерами стали Стівен Спілберґ, Марк Платт та Крісті Макоско Крігер. Головні ролі виконали Том Генкс (Донован), Марк Райленс (Абель), Емі Раян (Мері Донован), Алан Альда (Томас Воттерс-молодший), Себастьян Кох (Вольфганг Фогель) та Остін Стоуелл (Пауерс). Виробництво, що здійснювалося за участі партнерів із Німеччини та Індії, коштувало близько 40 мільйонів доларів і принесло приблизно 165 мільйонів доларів у світовому прокаті, що є високим показником окупності.

На IMDb фільм має рейтинг 7,6 на основі близько 343 000 голосів, а на TMDB — 7,2 за понад 7 400 голосів. Оцінка критиків 7,7 на основі 314 відгуків є трохи вищою за бали, виставлені глядачами.

Що залишилося за кадром

  • У одному з епізодів показано будівництво у Східному Берліні відомої стіни. Згідно з сюжетом, настала зима. Насправді, цю стіну було зведено майже за одну ніч в серпні 1961 року.
  • До того моменту, як Східна Німеччина збудувала стіну, контроль уряду та правоохоронних органів над населенням був вже повним. Не було жодної можливості, щоб хтось міг ходити вздовж стіни в пошуках шляху на інший бік.
  • Відповідно до заяви Тома Хенкса під час прес-конференції, промова Донована у фільмі, виголошена на засіданні Верхового суду, була точна копія слів, які насправді були сказані багато років тому в захист Абеля у Верховному суді.
  • У фільмі Абель говорить з акцентом, який здається дещо недоречним. Насправді він народився в російській родині в місті Ньюкасл-апон-Тайн у Великій Британії та кілька років відвідував школу в Шотландії. У юності Абель повернувся до Москви, але до кінця свого життя говорив англійською з помітним акцентом.
  • Парівська прем'єра фільму була запланована на 15 листопада 2015 року, але була скасована через серію терактів у столиці Франції, в результаті яких загинуло понад 120 людей.
  • На обідньому столі у сім'ї Донованів стоять керамічні вироби з стилізованим зображенням соняшників. Такий посуд вперше з'явився лише в 1958 році, тобто через рік після початку подій, описаних у фільмі. (З іншого боку, не зовсім зрозуміло, коли саме в сюжеті відбувається цей обід.)
  • Місіс Донован знала, де працює її чоловік, ще до того, як почула про це по телевізору після його повернення.
  • Полковник Абель подарував Доновану картину з зображенням морського пейзажу, а не портрет.
  • Спочатку фотографам біля будівлі суду було наказано складати використані спалахи в кишені. Один із акторів масовки виявився членом Нью-Йоркської асоціації фотокореспондентів. Він повідомив продюсеру та асистенту режисера Адаму Сомнеру, що ті роки фотографи просто викидали використані спалахи на підлогу. І так і було зроблено. Після кількох дублів Стівен Спілберг наказав змінити кут камери і зняти підлогу, буквально завалену відпрацьованими спалахами.
  • Після закінчення фільму глядач дізнається з титрів, що Донован відіграв важливу роль у переговорах, які відбулися після інциденту в Заливі Свиней, який стався незабаром після подій, описаних у фільмі. Донована попросили провести переговори про звільнення кубинців та американців, взятих у полон під час невдалого вторгнення на Кубу в 1961 році. За кілька поїздок на острів Донован заслужив довіру лідера кубинської революції Фіделя Кастро. Завдяки його зусиллям зрештою було звільнено понад 1100 людей, які брали участь у вторгненні, та 8500 політичних в'язнів.
  • Під час першої розмови Донована з Фоггелем, останній запропонував обмін Абеля на американського студента Прайера, якого утримували війська НДР, і передав фотокартку, на зворотній стороні якої чітко видно штамп британської розвідки MI-5. Дипломатичні відносини між НДР та Великою Британією почалися лише в 1973 році.
  • У одній із сцен фільму вимикають телевізор, і зображення на екрані зникає миттєво. Насправді, при вимкненні телевізорів тієї епохи зображення стискалося в білу крапку, яка залишалася на екрані ще кілька хвилин.
  • У сцені судового засідання, яке відбувається у 1957 році, поруч із місцем судді розміщені прапори США, але цю практику запроваджено лише у 1960 році. У ті роки до складу США входили лише 48 штатів, однак на прапорах було зображено 50 зірок.
  • Донаван телефонує дружині з телефонної будки у Західному Берліні. Він кидає кілька монет у монетоприймач, і одразу встановлюється зв'язок. І те, і інше в 1960-х роках було практично неможливим. Встановлення з’єднання могло займати кілька годин, а вартість дзвінка зі США до Європи становила 10 доларів за 3 хвилини. Дзвінки з Європи до США, здавалося, були ще дорожчими.
  • У сценах, знятих у Брукліні, видно сучасні телевізійні розподільчі пристрої.
  • Коли Донован їздить у метро, зверху, на дахах будинків, можна побачити супутникові антени.
  • На лобовому склі чорного автомобіля у Брукліні, за яким ховається Донован, видно сучасний талон проходження технічного огляду.
  • Коли Донован приїжджає до Берліна для обміну полоненими, видно, що настала холодна пора року. А коли він повертається додому і зустрічає на порозі дружину, дерева вже вкриті листям, а на подвір'ї панує літо.
  • Донавану запропонували випити щось у Східній Німеччині, і йому дали пляшку з алюмінієвою кришкою, яка закручувалася. У 1960 році такі пляшки зазвичай закривалися пробками.
  • Коли літак U-2 Paeursa падає, чути звук гвинта, тоді як U-2 був реактивним літаком.
  • У правому боці Бруклінського мосту, у одному з перших кадрів фільму, дія якого відбувається у 1957 році, чітко видно будівлю за адресою Уолл-стріт, 60, яка була побудована у 1989 році.
  • Як заявив Стівен Спілберг на прес-конференції, присвяченій виходу фільму у світ, Грегорі Пек висловив бажання знятися у фільмі ще в 1965 році. Роль Абеля мав грати Алек Гіннесс, Пек мав зіграти Донована, а автором сценарію був обраний Стірлінг Сіліфант. Однак компанія MGM ідею фільму відхилила. Був 1965 рік, «холодна війна» була в самому розпалі. Світ тільки-но оговтався від збройного конфлікту в Затоці Свиней і кубинської ядерної кризи, і в MGM вважали, що зараз не час лізти в політику.
  • Стівен Спілберг вирішив запросити на одну з ролей Марка Райлэнса, побачивши його гру в «Дванадцятій ночі», за яку актор отримав свою третю премію «Тоні» (щорічно присуджується за досягнення в галузі американського театру).
  • На початку фільму Рудольф Абель пише автопортрет, і ця сцена явно навіяна «Потрійним автопортретом» Нормана Роквелла. Стівен Спілберг і Джордж Лукас є давніми шанувальниками художника і колекціонують його роботи.
  • Фільм зображує Френсіса Гері Пауерса чинним військовослужбовцем ВПС США у званні лейтенанта. Насправді Пауерс у 1956 році звільнився з армії в капітанському званні. Після цього він вже в ролі цивільної особи став учасником програми ЦРУ «U-2» і продовжував працювати на це відомство аж до 1 травня 1960 року, коли його літак збили над територією Радянського Союзу.
  • У фільмі показано, що радянський розвідник Рудольф Абель отримує від своїх кураторів з КДБ шифровки, заховані в десятицентові монетки. Вперше ФБР звернуло на Абеля увагу в 1953 році, коли один із радянських агентів помилково розплатився такою монеткою при покупці газети. Розносник газет монетка здалася підозріло легкою. Він кинув її на асфальт, і монетка розвалилася на дві частини, а з неї випала мікроплівка. Шифрувальники ФБР безуспішно билися над шифром аж до 1957 року, коли на Захід з СРСР втік Рейно Гейханен з ключем до шифру. Він же і видав американцям Абеля. Епізод з порожньою монеткою відіграється у фільмі «Історія агента ФБР» (1959) з Джеймсом Стюартом у головній ролі.
  • Батько Спілберга, інженер за професією, певний час під час «холодної війни» провів у Радянському Союзі в рамках програми обміну. Це сталося незабаром після того, як було збито літак-шпигун Пауерса, коли відносини між США та СРСР зводилися до взаємних підозр і страху. Батько Спілберга згодом згадував, як жителі СРСР вишиковувалися в чергу, щоб подивитися на уламки літака Пауерса. При вигляді американських інженерів деякі з них говорили: «Дивіться, що ви робите з нашою країною». Це слугувало прекрасною ілюстрацією тих почуттів, які народи двох країн відчували один до одного.
  • Зйомки фільму «Шпигунський міст» почалися у вересні 2014 року і тривали 12 тижнів. Зйомки проходили в Нью-Йорку, а також у Німеччині та Польщі, в тих самих місцях, де і відбувалися події, що лягли в основу фільму. Обмін Пауерса на Абеля знімали в Берліні, де він і відбувся багато років тому. Берлін 1961 року знімали у польському Вроцлаві. Це місто більше схоже на Берлін середини 20-го століття, ніж навіть сам Берлін.
  • Останні кадри фільму, де відбувається обмін Рудольфа Абеля на Френсіса Гері Пауерса, знімали на Глінікському мосту в Берліні. Саме там у 1962 році і відбувся обмін Абеля на Пауерса. Обмін багатьох інших радянських та американських розвідників у роки «холодної війни» відбувався саме на цьому мосту, за що в пресі його охрестили «шпигунським».
  • На кадрах, що передують зльоту U-2, видно, як від його правого крила відходить допоміжна стійка шасі. U-2 був спеціально зроблений максимально легким, щоб збільшити його дальність і підвищити стелю польоту. Від’єднання допоміжних стійок шасі було необхідне, щоб знизити вагу літака. При посадці льотчик садив літак на носову та хвостову стійки одночасно і балансував кермами крену до повної втрати швидкості. Літак лягав на консоль крила, кінцівка якого представляла собою невеликий титановий полоз — т.зн. «лижа».
  • Біля входу в підземку на початку фільму показано зелену кулю. Кольорові кулі почали встановлювати тільки в 1982 році. Куля зеленого кольору означала, що станція працює цілодобово, червоного — що вона в певні години закрита. До 1982 року всі кулі без винятку були білими. Цю ж саму помилку Генкс і Спілберг зробили в іншому своєму спільному проєкті — у детективній трагікомедії «Піймай мене, якщо зможеш».
  • На будівлі кінотеатру за спинами Донована і Гоффмана видно рекламу фільму «Один, два, три» (режисер Біллі Уайлдер, 1961). Як і персонажі фільму «Шпигунський міст», герої фільму Уайлдера неодноразово переміщаються зі Східного Берліна в Західний і назад.

Схожі фільми

Хто зіграв тут найкраще?

Щоб залишити коментар, увійдіть або зареєструйтеся. Реєстрація безкоштовна!

© ACMODASI, 2010 -2026

Всі права захищено.
Матеріали (торгові марки, відео, зображення і тексти), що знаходяться на цьому сайті належать їх правовласникам. Заборонено використовувати будь-які матеріали з цього сайту без попередньої домовленості з їх власником.
При копіюванні текстових та графічних матеріалів (відео, зображення, тексти, скріншоти сторінок) з цього сайту активне посилання на сайт www.acmodasi.com.ua обов'язково має супроводжувати такий матеріал.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за будь-яку інформацію розміщену на цьому сайті третіми особами.