Будинок воскових фігур
Короткий зміст
Група молодих друзів їде на матч із футболу між коледжами, але, збившись зі шляху в лісі, вирішує заночувати під відкритим небом. Наступного ранку автомобіль відмовляється заводитися, і випадковий перехожий пропонує підвезти їх до найближчого містечка Амброуз. Головною місцевою пам'яткою тут є музей воскових фігур, експонати якого вражають своєю схожістю з реальними людьми. Невдовзі відвідувачі дізнаються жахливу причину такої реалістичності. Щоб вижити, вони мають знайти вихід із міста, поки самі не стали постійними частинами цієї колекції.
«Будинок воскових фігур» вийшов у 2005 році, а його тривалість становить 113 хвилин. Режисером стрічки виступив Хауме Колле-Серра; це перша з тринадцяти його робіт у хронологічному порядку, наступною з якої став фільм «Гол 2: Життя як мрія» (2007). Сценарій написали Кері Хейс та Чед Хейс. Продюсерами картини для компаній Warner Bros. Pictures, Village Roadshow Pictures та Dark Castle Entertainment стали Роберт Земекіс, Джоель Сільвер і Сьюзен Дауні. У головних ролях знялися Еліша Катберт (у ролі Карлі Джонс), її екранний брат Нік у виконанні Чада Майкла Мюррея, а також Браян Ван Холт, Періс Хілтон, Джон Абрахамс і Джаред Падалекі. Фільм є ремейком однойменної стрічки 1953 року.
Бюджет фільму склав 40 мільйонів доларів, а світові касові збори досягли приблизно 69 мільйонів доларів, що є досить скромним результатом. Рейтинг IMDb становить 5,5 з 10 на основі приблизно 145 000 голосів, тоді як на TMDB оцінка сягає 6 з 10 за значно меншої кількості голосів, що свідчить про більшу та суворішу вибірку на першому ресурсі. Оцінка критиків 4,6 з 10 на основі 161 відгуку вказує на те, що професійна думка нижча за оцінки глядачів на обох платформах.
Що залишилося за кадром
- Під час зйомки сцени, в якій губи її героїні склеюються, Еліша Катберт наполягла на використанні справжнього клею на противагу зйомкам бутафорських губ.
- Незважаючи на те, що в титрах у персонажа Чада Майкла Мюррея та його сестри вказана прізвище «Джонс», фактично прізвище їм не було дано.
- У ролі значної частини воскових фігур у церкві, де ховалася героїня Еліши Катберт, і в кінотеатрі, де переховувалися персонажі у виконанні Катберт і Чада Майкла Мюррея, виступали актори масових сцен.
- Головного злодія картини за сюжетом звати Вінсент – на честь актора Вінсента Прайса, який виконував головну роль в оригінальному фільмі «Музей воскових фігур» (1953).
- Еліша Катберт, щоб здаватися трохи вищою в сценах, де вона знімалася разом з Джаредом Падалекі, прив'язувала дерев'яні підставки до підошов свого взуття. Ця хитрість застосовувалася лише в сценах, де акторів знімали вище колін.
- Під час зйомок фінальних сцен Еліша Катберт (виконавиця ролі Карлі Джонс) постійно застрягала у воску. На зйомках замість воску було використано горіхове масло.
- На спорудження декорацій покинутого містечка, де розгортається дія фільму, пішло 10 тижнів. Прообразом послужило реально існуюче місто Асмэра в Еритреї.
- Продюсер Джоел Сільвер розглядав ідею зняти стрічку в 3D-форматі, але вважав, що під час прем'єри подібний варіант не буде користуватися попитом.
- Періс Хілтон не проходила прослуховування, вона була єдиним вибором режисера на роль Пейдж.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
