Як зняти з дитиною перший мультфільм про LEGO-машинки

Дитина годинами ганяє машинки по підлозі, озвучує кожну погоню і влаштовує аварії з гучним «бах»? Перед вами майже готовий режисер. Залишилося дати йому телефон і показати, як із цих ігор зробити справжній мультфільм.

Покадрова анімація, або stop-motion, підходить для цього ідеально. Дорога техніка не потрібна, складні програми теж. Вистачить телефона, настільної лампи, пари машинок із конструктора і вільних вихідних. Ну і терпіння, хоча його дитина набереться по ходу.

Кадр за кадром

Принцип простий. Ставите машинку, робите фото. Зсуваєте її на кілька міліметрів, робите ще одне. Повторюєте сто разів. Коли програма склеює ці знімки зі швидкістю 10–12 кадрів на секунду, машинка на екрані їде сама.

Так знімали «Воллеса і Ґроміта», «Кораліна» і десятки інших мультфільмів. А фільми з деталей конструктора мають навіть окрему назву, брікфільми, і власних фанатів по всьому світу. Цікаво, що «LEGO Фільм» 2014 року намалювали на комп'ютері, але так, щоб він виглядав саме як покадрова зйомка. Настільки цей стиль полюбився глядачам.

Дитині з акторськими мріями така гра дає більше, ніж здається. Вона бачить кіно з іншого боку камери. Розуміє, навіщо режисер просить повторити дубль, чому так важить ракурс і скільки роботи ховається за десятьма секундами на екрані. Після такого досвіду на знімальному майданчику в неї стає менше запитань і більше розуміння.

Що знадобиться

• Телефон або планшет із пристойною камерою. Нічого особливого купувати не треба.
• Штатив. Можна недорогий настільний, можна стос книжок і гумка для волосся. Головне, щоб телефон не рухався між кадрами.
• Лампа. Знімайте при штучному світлі, подалі від вікна. Хмара за вікном змінює освітлення, і готовий мультик почне блимати.
• Майданчик. Стіл, аркуш картону замість фону, кілька будиночків або дерев із конструктора.
• Програма. Серед початківців найпопулярніша Stop Motion Studio, вона є для iPhone і Android, базова версія безкоштовна. Зйомка, монтаж і озвучка там зібрані в одному місці.

Чому саме машинки

Для першого мультфільму машина зручніша за фігурку чи ляльку. Її не треба вчити ходити, рух видно одразу, а сюжет придумується сам собою. Погоня, перегони, аварія, евакуатор. Колеса теж допомагають, бо машина котиться рівно і її легко зсувати на однакову відстань.

Якщо деталей удома поки обмаль, тематичні набори з машинами можна переглянути тут https://allo.ua/ua/detskiye-konstruktory/proizvoditel-lego/tema_nabora-mashiny/. Для першого фільму вистачить одного-двох невеликих наборів і жмені звичайних цеглинок для декорацій.

Сюжет на одну сторінку

Найчастіша помилка новачків — братися одразу за серіал. Перший мультфільм має тривати 20–30 секунд. Це вже 250–350 фото, повірте, вистачить з головою.

Сюжет будуйте за простою схемою. Герой чогось хоче, йому щось заважає, і він із цим справляється. Ось кілька ідей для старту.

• Машинка з піцою поспішає до клієнта, а дорогу перегородив екскаватор.
• Дві гоночні машини йдуть ніс у ніс, і в останню секунду одна знаходить коротший шлях.
• Поліцейська машина ганяється за втікачем і сама влітає в калюжу із синього паперу.

Потім намалюйте з дитиною розкадровку. Аркуш поділіть на шість квадратів і в кожному схематично намалюйте сцену. Так планують зйомки професійні режисери, і так дитина вчиться думати кадрами.

Знімаємо

Кілька правил допоможуть зробити мультфільм охайним.

• Закріпіть телефон і не торкайтеся його. Знімайте кнопкою гучності на навушниках або через таймер у програмі.
• Заблокуйте фокус і експозицію. Інакше камера щоразу підлаштовуватиметься, і яскравість стрибатиме.
• Зсувайте машинку на 2–5 мм. Менший крок дасть повільний плавний рух, більший зробить машину швидкою.
• Ставте камеру низько, на рівні коліс. Іграшка одразу здається великою, а сцена схожою на кадр із бойовика.
• Стрибки й польоти знімайте на прозорій нитці або підпирайте машинку ззаду шматочком пластиліну.
• Стежте за руками. Один кадр із маминим пальцем, і сцену доведеться перезнімати.

Робіть перерву кожні 20–30 хвилин. Покадрова зйомка втомлює навіть дорослих, а дитина швидко охолоне, якщо процес тягнеться годинами. Краще розбити роботу на кілька вечорів.

Озвучка, або де починається акторська робота

Для дітей з акторськими мріями це найцікавіша частина. Ревіння мотора, вереск гальм, крик «Тримайся!» дитина робить сама, голосом. Звуки краще записувати окремо, після зйомки, коли вже видно, що відбувається в кадрі.

Попросіть дитину спершу кілька разів подивитися сцену і лише потім озвучувати. Так працюють актори дубляжу, підлаштовуючи дихання й інтонацію під рух на екрані. Не вийшла репліка? Запишіть ще раз. Три-чотири дублі тут норма, як і на справжньому записі.

Такі вправи розвивають дикцію, уяву і вміння грати без партнера. А вдала озвучка може згодитися й надалі. В анкету на Acmodasi можна додати не лише фото й відео, а й аудіо, і живий дитячий голос із характером стане непоганою візиткою для кастингів в озвучення та рекламу.

Монтаж і прем'єра

У програмі виставте швидкість 10–12 кадрів на секунду. Музику беріть із бібліотек із вільною ліцензією, наприклад із Фонотеки YouTube, щоб відео не заблокували через авторські права. Наприкінці додайте титри «Режисер», «Оператор», «Голоси». Дітям дуже подобається бачити своє ім'я на екрані.

А тоді влаштуйте прем'єру. Квитки для бабусі, попкорн, вимкнене світло. Викладати мультфільм у відкритий доступ чи ні, вирішуйте разом із дитиною. Для перших робіт цілком досить закритого посилання для рідних.

Що далі

Після першого фільму зазвичай одразу хочеться другого, довшого. Можна додати фігурки-персонажів, кілька локацій, діалоги. Хтось із дітей захоплюється анімацією, хтось операторською справою, а хтось розуміє, що найбільше любить грати голосом. Кожен варіант добрий. Головне, що дитина вчиться доводити задумане до кінця і бачить результат своєї роботи на екрані.