Роберт Паттінсон зіграв Кріса Гансена у фільмі «Прайм-тайм»

23 вересня в Європі, а 25 вересня в США виходить «Прайм-тайм» (Primetime) — перший ігровий фільм документаліста Ленса Оппенгейма, знятий для A24. Роберт Паттінсон грає в ньому Кріса Гансена, ведучого телепрограми «Спіймати хижака», яка в середині 2000-х ловила перед камерами чоловіків, що приїжджали на зустріч із підлітками.

Фільм уже показали в основному конкурсі Венеційського фестивалю, де зала аплодувала йому сім хвилин, а критики назвали роботу Паттінсона однією з найдивніших і найсильніших у його кар’єрі. Справжній Кріс Гансен картину не дивився, але встиг назвати її образою і викупив рекламу перед кожним сеансом. Розповідаємо, що відомо про фільм, яка історія лягла в його основу і чому довкола нього стільки галасу.

Про що фільм

Дія відбувається 2006 року. Гансен — кореспондент новинного журналу Dateline NBC, і його рубрика «Спіймати хижака» з разового сюжету перетворюється на хіт каналу. Схема кожного випуску однакова: дорослі волонтери в онлайн-чатах видають себе за дітей, співрозмовника запрошують до будинку, де на нього вже чекають приховані камери, а на кухні замість підлітка з’являється Гансен із роздруківкою листування в руках. Коли чоловік виходить із будинку, його затримує поліція.

Фільм показує, як ця машина влаштована зсередини: продюсери, актори-приманки, оператори, перемовини з поліцією та керівництвом каналу. Що вищі рейтинги, то сильніший тиск: шоу виходить у прайм-тайм і змагається за глядача із серіалом «Загублені». Рецензенти пишуть, що з розвитком дії Гансен дедалі більше захоплюється власною роллю ведучого-карателя, і межа між журналістикою, правосуддям і розвагою стирається.

Сценарій Аджона Сінгха заснований на статті Люка Діттріха «Сьогодні в Dateline ця людина помре», опублікованій у журналі Esquire 2007 року. Стаття розбирала одну конкретну операцію програми, яка закінчилася загибеллю людини.

Реальна історія за сюжетом

«Спіймати хижака» виходила у складі Dateline NBC з листопада 2004 по грудень 2007 року, загалом вийшло близько двадцяти випусків. Листування з потенційними злочинцями вела громадська організація Perverted-Justice, її співробітники видавали себе за неповнолітніх. Програма збирала величезну аудиторію: окремі випуски дивилися понад 10 мільйонів людей.

Переломною стала операція в техаському містечку Мерфі під Далласом у листопаді 2006 року. За чотири дні там затримали 25 чоловіків. Одним зі співрозмовників «приманки» виявився місцевий прокурор Луїс Вільям «Білл» Конрадт. На зустріч він не приїхав, і 5 листопада поліція прийшла до нього додому з ордером на обшук — разом зі знімальною групою NBC. Коли поліцейські увійшли до будинку, Конрадт застрелився.

Сестра Конрадта подала до суду на NBC і вимагала 105 мільйонів доларів: за її версією, канал підштовхував поліцію до жорстких і непотрібних дій заради ефектної картинки. У червні 2008 року сторони уклали мирову угоду на нерозкриту суму. Офіційно NBC пояснила закриття програми тим, що формат себе вичерпав, але історія в Мерфі серйозно підірвала репутацію шоу. Саме цей епізод і стоїть у центрі фільму.

Хто знімав і хто грає

Ленс Оппенгейм відомий як документаліст: він зняв фільм «Свого роду рай» (Some Kind of Heaven) про життя у величезному селищі для пенсіонерів у Флориді та документальний серіал HBO Ren Faire. «Прайм-тайм» — його перша ігрова картина. Проєкт оголосили в жовтні 2024 року, і Паттінсон спочатку значився лише продюсером; роль Гансена він узяв пізніше.

Окрім Паттінсона, у фільмі грають:

• Мерріт Вівер — Енді Бендер, продюсерка Гансена в Dateline;
• Скайлер Гізондо — Ден Пламб, молодий актор, якого наймають грати підлітка під час операцій (прототип — реальна «приманка» Ден Шрак);
• Фібі Бріджерс — Дел Гарві, ще одна виконавиця ролі «приманки»;
• Алекс Вінтер — прокурор Білл Конрадт;
• Анна Фаріс — Мері Джоан Гансен, дружина ведучого;
• Меттью Маер, Бокім Вудбайн, Джессіка Гехт, Джонатан Ліпніцкі, Тоні Револорі та Крід Браттон.

Колишній очільник NBC Джефф Цукер з’являється у фільмі в ролі самого себе — за словами режисера, картина йому сподобалася.

Серед продюсерів — сам Паттінсон, Арі Астер і Ларс Кнудсен (компанія Square Peg), а також Range Media Partners. Зйомки тривали з лютого до кінця березня 2025 року в Новому Орлеані під робочою назвою Bluefin Tuna («Блакитний тунець») — звичайна практика, щоб не привертати увагу до майданчика. Хронометраж готового фільму — 110 хвилин.

Венеція та перші рецензії

Світова прем’єра відбулася 5 вересня на 83-му Венеційському кінофестивалі, в основному конкурсі. Після показу зала аплодувала стоячи близько семи хвилин. Нагороди фільм не отримав: «Золотого лева» цього року вручили драмі Май ель-Тухі «Невідома жінка» (Woman Unknown).

Відгуки критиків здебільшого захоплені. На Rotten Tomatoes у фільму 93% позитивних рецензій із 40 за середньої оцінки 7,5 з 10, на Metacritic — 73 бали зі 100. Ніколас Барбер із BBC поставив п’ять зірок із п’яти й назвав гру Паттінсона видатною: перебільшеною і театральною, але жодного разу не манірною. Джессіка Кіанг із Variety відзначила моторошну схожість з оригіналом, а весь акторський склад назвала сліпучим.

Багато рецензентів пишуть, що Паттінсон грає не біографію, а портрет людини, сп’янілої від власної моральної правоти: його Гансен водночас блискучий телеведучий і постать майже з фільму жахів. Окремо хвалять Скайлера Гізондо — у ролі «приманки» Дена йому доводиться поєднувати легкий гумор зі справжнім відчаєм, і саме через його героя фільм показує ціну шоу для тих, хто в ньому працював.

Є й стримані відгуки. Девід Руні з The Hollywood Reporter назвав фільм болісно захопливим дослідженням показового правосуддя, але вважав сценарій надто повчальним. Нік Шейгер із Daily Beast написав, що в Гансені Паттінсона не впізнати живої людини. Частина критиків порівняла «Прайм-тайм» із документальним фільмом Девіда Осіта «Хижаки» (Predators, 2025) про ту саму програму — і не на користь ігрової картини: на їхню думку, фільм мало додає до того, що вже розказано.

Як знято фільм

Оператор Девід Болен поєднує кілька форматів зображення. Сцени «телевізійної» реальності зняті з фактурою побутових цифрових камер середини 2000-х, а решта — у м’якому, насиченому кольорі сучасного кіно. Критик The Film Stage порівняв цей ефект із тим, як метелика тягне до лампи: глядач сам опиняється в становищі людини, яка не може відірватися від екрана.

Що глибше Гансен занурюється у своє шоу, то суб’єктивнішою стає камера: реалістична манера поступово переходить у майже галюцинаторну. Музику до фільму написав Арі Балузян, монтував Деніел Гарбер.

Голос і манеру Гансена Паттінсон копіює дуже точно — це визнав навіть сам Гансен, назвавши імітацію голосу «досить непоганою». Рецензент IndieWire Раян Латтанціо, який поставив фільму «четвірку», зауважив, що зовнішня схожість тут лише відправна точка: Паттінсон грає людину з явно нездоровою психікою, і що далі, то менше його Гансен схожий на телеведучого з новин.

Що каже справжній Кріс Гансен

З творцями фільму Гансен не співпрацював і, за його словами, ніхто не питав його думки про те, як його покажуть. У травні 2026 року він сказав, що з ним зв’язалися й попросили не коментувати проєкт. Підписувати угоду про нерозголошення, яку A24 запропонувала перед закритим показом, він відмовився і консультувався з юристами.

Після венеційської прем’єри Гансен в інтерв’ю The Hollywood Reporter назвав фільм «повною вигадкою» та «образою тисяч чоловіків і жінок, які щодня працюють, щоб захистити дітей від злочинців». За його словами, автори перетворили важливу, складну й ризиковану роботу на фільм жахів. Водночас він наголосив, що не сердиться і претензій до Паттінсона не має, назвавши його чудовим актором і приємною людиною.

Відповідь Гансена виявилася цілком телевізійною. Він викупив рекламний час перед кожним сеансом «Прайм-тайму» в американських кінотеатрах. У ролику він стоїть на кухні — у звичній для глядачів програми обстановці — і вимовляє свою знамениту фразу, запрошуючи залу присісти, після чого рекламує свій стримінговий сервіс TruBlu. Спочатку ролик закінчувався словами про те, що «Прайм-тайм» — це голлівудська фантазія на тему реальних подій, але цю кінцівку прибрали, побоюючись претензій з боку A24.

Коли дивитися

Прокат починається 23 вересня у Франції та Німеччині. У США фільм виходить 25 вересня, прокатник — A24. У країнах Бенілюксу прем’єру призначено на 29 жовтня.

Склад, кадри й трейлер фільму зібрані на сторінці «Прайм-тайму» в нашій базі AMDB — там само можна залишити відгук після перегляду.