Агенти U.N.C.L.E.

Name: Агенти U.N.C.L.E.
Genre: Екшн і Пригоди, Комедія, Науково фантастичний
Rating: 7.6
Cast: Роберт Вон, Девід Маккаллум, Лео Г. Керролл, Річард Андерсон, Рікардо Монтальбан

The Man from U.N.C.L.E. (1964-1968)

Сезонов: 4, серий: 105

Хронометраж серии: 60 хв

Средний рейтинг: 7.6/10 7 767

—
немає оцінок

7.2/10
75

7.7/10
6900

Оцените сериал:

Всё о сериале

Відео 2

Фото 17

Актори та персонажі

Видео к сериалу Агенти U.N.C.L.E. — NBC The Man from U.N.C.L.E. promo 1960s

0:14

Фото 17

Премьера

1964-09-22

Последняя серия

1968-01-15

Статус

Ended

Країна

Сполучені Штати

Телесеть

NBC

Продакшн

MGM Television, Arena Productions

Жанр

Екшн і Пригоди, Комедія, Науково фантастичний

Создатели

Сем Рольф, Norman Felton

Актори

Роберт Вон, Девід Маккаллум, Лео Г. Керролл, Річард Андерсон, Рікардо Монтальбан, Слім Пікенс, Олександр Скорбі, Леонард Німой, Ґленн Корбетт, Джоан Фрімен
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Пітер Аллан Філдс, Дін Харгроув

Продюсер

Сем Рольф, Norman Felton

Оператор

Джозеф Ф. Бірок

Композитор

Монтаж

Генрі Берман
Вся команда (103)

Короткий зміст

У серіалі розповідається про агента ЦРУ Наполеона Соло і агента КДБ Іллю Курякіна, які змушені були співпрацювати. Спершу вони ставились один до одного недоброзичливо, але згодом здружились.

Сезони

Сезон	Серій	Дата прем'єри	Рейтинг
Сезон 1	29	1964-09-22	7.4
Сезон 2	30	1965-09-17	8
Сезон 3	30	1966-09-16	5
Сезон 4	16	1967-09-11	—

Що залишилося за кадром

У середині 3-го сезону автори серіалу вирішили змінити його стиль і додати гумору. Рейтинг серіалу моментально впав. З початком 4-го сезону була зроблена спроба повернутися до серйозної розповіді, але й це не допомогло, і в середині сезону серіал остаточно закрили.
Трюки на зйомках, як правило, виконувалися двічі — спочатку у виконанні акторів Роберта Вона (1932-2016) та Девіда МакКаллума, а потім у виконанні професійних каскадерів. У хід ішов дубль, визнаний більш вдалим. Відомо, що МакКаллум боявся висоти, а Вон не надто любив воду, тож виконання цих трюків актори намагалися уникнути.
У пілотній серії, яка була знята в кольорі, але в прокат так і не вийшла, главу організації «А.Н.К.Л.» звали містером Еллісоном, а грав його Вілл Кулува (1917-1990). У прокат пішла чорно-біла версія, в якій сцени з Кулувою були перезняті. Главу організації звали вже містер Вейверлі, а грав його Лео Керролл.
Спочатку передбачалося назвати серіал «Соло» за прізвищем одного з головних героїв, проте в рік його першого виходу на екрани в прокат вийшов третій фільм бондіани «Голдфінгер» (Гай Гемілтон, 1964), де фігурував глава злочинного клану з прізвищем Соло.
Ім'я Ілля Курякін було запозичене з бродвейської п'єси, яку написав і поставив Жюль Дассен (1911-2008). П'єса стала музичним переосмисленням його ж попереднього фільму «Ніколи в неділю» (1960). За іронією долі, Курякін — росіянин, а самого Дассена в епоху маккартизму занесли до чорного списку як «комуніста».
До кожного двосерійного епізоду серіалу зняли деякі додаткові сцени і перетворили його на художній фільм. Фільми вийшли в прокат спочатку в Європі, а потім у США. Ось їхні назви: «Піймати шпигуна» (Дон Медфорд, 1964), «Шпигун з моїм обличчям» (Джон Ньюленд, 1965), «Один шпигун — це занадто багато» (Джозеф Сарджент, 1966), «Зник один із наших шпигунів» (Є. Даррел Халленбек, 1966), «Шпигун у зеленому капелюсі» (Джозеф Сарджент, 1967), «Каратисти-вбивці» (Беррі Шир, 1967), «Шпигуни на вертольотах» (Борис Сагал, 1968), «Як украсти світ» (Саттон Роулі, 1968).
Табельною зброєю головних героїв слугували німецькі самозарядні пістолети Walther P38 калібру 9 мм у різній комплектації — з оптикою, глушником, прикладом тощо. Разом зі спеціальним звуковим ефектом, що супроводжував кожен постріл, усе це робило зброю вельми вражаючою на вигляд.