Регіс Кордік (Regis Cordic) - відомий з робіт у таких проектах: «Obsession» (1976), «Obsession» (1976), «Sleeper» (1973), «Сплячий» (1973), «The Mouse and His Child» (1977),
Кордік народився в районі Хейзелвуд міста Піттсбург і навчався у Центральній католицькій середній школі. Він почав свою кар'єру на радіо як штатний диктор і заступник спортивного коментатора на станції WWSW-AM.[1] Коли ведучий ранкової програми Дейві Тайсон покинув станцію в 1948 році, Кордіку, як і багатьом іншим співробітникам, була надана можливість замінити його. Спочатку Кордік був звичайним диктором, але згодом почав додавати гумор у свою програму – спочатку у прихованій формі, наприклад, оголошуючи результати спортивних змагань для вигаданого "Університету Іст-Овершу" разом із реальними результатами, а згодом додавши акторів, які грали комічні другорядні персонажі. Ранкова програма, перейменована на "Cordic & Company", стала найпопулярнішою в Піттсбурзі.
У 1954 році "Cordic & Company" перейшла на станцію KDKA (AM) у День праці, що було одним із перших випадків, коли американська радіостанція наймала відому особистість безпосередньо з місцевого конкурента. Популярна Бетті Смайлі вирішила піти з повного робочого дня з ранкової програми "Radio Gift Shoppe of the Air" на KDKA і перейти на неповний робочий день, транслюючи лише по неділях на станції WCAE у серпні 1954 року, щоб приділяти більше часу своєму маленькому синові Роббі. Безпосереднім попередником Кордіка в ранковій програмі була передача "Ed and Rainbow", в якій Ед Шогенсі грав головну роль, а Елмер Вальтман – роль прибиральника Rainbow. Вальтмана звільнили, а Шогенсі перевели на денну програму під назвою "Schaughency's Record Cabinet". Шогенсі пропрацював на цій посаді менше двох років, перш ніж його замінили Артом Палланом, який також прийшов з WWSW. Шогенсі отримав нову роль – диктор новин, і повернувся до ранкових програм, де оголошував новини під час передачі "Cordic & Company". Рейтинги програми продовжували зростати, і в певні моменти вона досягала показника 85%, що означало, що 85% усіх радіоприймачів у Піттсбурзі були налаштовані на "Cordic & Company" під час її трансляції. На момент завершення своєї кар'єри в Піттсбурзі, за повідомленнями, Кордік заробляв 100 000 доларів на рік, що була величезною сумою для ведучого радіопрограми на той час.