Корабель-привид
Короткий зміст
Команда з пошуку та підйому затонулих об'єктів під керівництвом Морін Еппс і капітана Шона Мерфі отримує замовлення на вилучення пасажирського лайнера, що дрейфує в Беринговому морі за тисячі миль від місця, де він зник десятиліття тому. Італійський розкішний лайнер зник без жодного сигналу лиха, а морське право дозволяє будь-кому, хто підніметься на борту покинутого судна у міжнародних водах, оголосити його своєю власністю. Однак, щойно екіпаж починає буксирувати корабель до гавані, дивні події затискають їх у пастку, і вони виявляють, що судно не таке вже й безлюдне, як здавалося на перший погляд.
Режисером стрічки виступив Стів Бек; це була його друга повнометражна робота після фільму «13 привидів», що вийшов попереднього року. Сценарій написали Марк Хенлон і Джон Пог, а продюсерами стали Роберт Земекіс, Джоель Сільвер та Гілберт Адлер. Головні ролі виконали Габріель Бірн і Джуліанна Маргуліс, а також Десмонд Гаррінгтон, Рон Елдард, Ісайя Вашингтон і Карл Урбан. Знятий за помірного бюджету, фільм заробив у прокаті по всьому світу приблизно вдвічі більше витрачених коштів, що є солідним комерційним результатом для жанру жахів.
Реакція глядачів була неоднозначною, проте стрічка залишила помітний слід. На IMDb вона має нижчий за середній рейтинг 5,6 на основі приблизно 117 000 голосів, тоді як на TMDB оцінка становить 6 з 10 за результатів значно меншої кількості голосувачів — близько 2 800. Оцінка критиків 3,9 з 10 за 128 рецензій виявилася навіть нижчою за глядацькі рейтинги, що свідчить про те, що фільм більше припав до смаку любителям жанру, ніж професійним оглядачам.
Що залишилося за кадром
- Дизайн величезного пасажирського корабля «Антонія Граза», на який потрапляють герої, заснований на розкішному італійському круїзному лайнері «Андреа Дорія», 25 липня 1956 року неподалік від Нью-Йорка зіткнувся в тумані зі шведським лайнером «Стокгольм» і затонув наступного ранку.
- Танці на палубі та в бальному залі, показані в початковій сцені, були усталеною традицією плавань на трансатлантичних лайнерах і давалися капітаном незадовго до закінчення подорожі («Капітанський бал»).
- За початковим задумом у початковій сцені людям на танцювальній площадці відрубувало голови вирваним кабелем, а не перерізало навпіл як у фільмі. Керівництво студії не в захваті від цієї ідеї і наполягло на змінах у сценарії.
- Під час зйомок на Золотому узбережжі в Австралії була побудована спеціальна захисна сітка від акул, оскільки серед акторів не було жодного охочого працювати в одній воді з ними.
- Зйомки фільму проходили на Золотому Узбережжі в Австралії та у місті Ванкувер (Канада) протягом трьох місяців: почалися 24 січня, а закінчилися 24 квітня 2002 року.
- Роль капітана Мерфі мала дістатися Браяну Коксу.
- Робоча назва фільму – «Химера», і спочатку його мав ставити Крістофер МакКуоррі, але він незабаром вибув з проєкту.
- Фотографія потопаючого пасажирського корабля, яку показують капітану Мерфі, насправді належить сильно нахиленому після зіткнення італійському лайнеру «Андреа Дорія».
- За словами капітана «Антонія Граза», всі їхні біди почалися після того, як вони врятували судно, що потерпало лиха «Лорелея». «Лорелея» — це назва відомої німецької поеми, в якій розповідається про сиреноподібних жінок, що заманюють кораблі та моряків до загибелі.
- Історія створення фільму почалася з виставленого на продаж сценарію під назвою «Химера». За цим сценарієм фільм мав бути відносно безкровним психологічним трилером, де четверо членів рятувальної групи з тієї чи іншої причини зходили з розуму та починали полювати один за одним. Дія відбувалася на покинутому океанському лайнері «Химера», який зник у середині 60-х років і був знайдений посеред Атлантичного океану.
- Під час зйомок підводної сцени в кінці фільму одяг Емілі Браунінг незмінно спливав над головою. Щоб цього уникнути, був прикріплений спеціальний вантаж на спідниці актриси.
Схожі фільми
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
