Дія розвивається на початку XIX сторіччя. Побіжний каторжник Жан Вальжан, засуджений до тюремного ув'язнення, змушений довгі роки ховатися від жорстокого правосуддя. Інспектор паризької поліції Жавер вважає його упіймання справою всього свого життя. Після смерті Фантіни - жінки, за долю якої Жан Вальжан вважав себе відповідальним, - єдиною близькою йому людиною залишається її дочка Козетта. Заради щастя дівчини Жан готовий на все.

Що залишилося за кадром

Фільм знятий за мотивами роману Віктора Гюго "Знедолені" (Les Misérables, 1862).
Зазвичай саундтрек до мюзиклів записується за кілька місяців, а актори грають під фонограму під час зйомок. Але у фільмі "Отвержені" кожна пісня була записана вживу на знімальному майданчику, щоб гра акторів вийшла більш органічною та спонтанною.
Емі Адамс, Джесіка Біл, Маріон Котіяр, Кейт Вінслет та Ребекка Холл розглядалися як кандидатки на роль Фантіни.
Скарлетт Йогансон, Лія Мішель, Люсі Хейл, Еван Рейчел Вуд, Емілі Браунінг і Гайден Панеттьєрі претендували на роль Епоніни.
Емма Вотсон, Шейлін Вудлі, Міранда Косгров, Емілі Мері Палмер, Лілі Рейнхарт і Портія Даблдей проходили кастинг на роль Козетти, яку зрештою отримала Аманда Сайфред.
Джеффрі Раша розглядали на роль месьє Тендьєра, перш ніж творці фільму зупинилися на кандидатурі Саші Барона Коена.
Після кількох місяців прослуховувань Саманта Баркс отримала роль Епоніни, яку вона грала в одному з театрів Вест-Енду та під час концерту, присвяченого 25-річчю мюзиклу. Баркс виступала в театрі "Oliver!" у Манчестері, коли, на її подив, Кемерон Макінтош (продюсер фільму) вийшов на сцену і оголосив, що вона була обрана на цю роль.
Перш ніж Росс Кроу отримав роль інспектора Жавера, її розглядав Пол Беттані.
Джеймі Кемпбелл Бауер міг зіграти роль Анжольраса, але відмовився.
Енн Хетвей так чудово зіграла під час кастингу, що після його завершення всі присутні були зворушені до сліз.
Композитор Клод-Мішель Шонберг та поети Герберт Крецмер та Ален Бубліль написали пісню спеціально для фільму. Шонберг також створив музику до фільму.
Енн Хетвей двічі виступала з Х'ю Джекманом на церемоніях вручення премії "Оскар". Вдруге Хетвей була ведучою церемонії і заспівала для Джекмана пісню "On My Own", тому що він відмовився співати з нею. Пізніше, коли Джекман отримав роль у цьому фільмі, він порадив Хетвей на роль Фантіни. І зрештою, ця роль дісталася саме їй.
Енн Хетевей та Аманда Сайфред оби виступали з Х'ю Джекманом під час церемонії вручення премії "Оскар", хоча й окремо одна від одної.
Колм Вілквінсон, який зіграв єпископа з міста Дінь, також виконував роль Жана Вальжана як у лондонській, так і в нью-йоркській версіях цього мюзиклу.
Багато років тому у Енн Хетхвей була можливість зіграти головну жіночу роль в іншій екранізації бродвейського мюзиклу. Це був фільм режисера Джоела Шумахера "Привид опери" (2004). Тоді їй довелося відмовитися через підписаний контракт зі студією Disney на продовження фільму "Як стати принцесою" (2001).
Саманта Баркс і Алістер Браммер зіграли свої ролі з фільму на ювілейному концерті "Знедолені: 25 років мюзиклу" (2010).
Френсіс Руффель, яка виконувала роль Епонін у постановках на Бродвеї та у Вест-Енді, у фільмі зіграла роль проститутки. Коли продюсер Кемерон Макінтош оголошував ім'я її персонажа, він назвав її "найбільш вражаючою повією". Руффель також брала участь у ювілейному концерті "Знедолені: 25-річчя мюзиклу" (2010), але вже у своїй класичній ролі Епонін.
Гелена Бонем Картер і Саша Барон Коен раніше разом працювали над мюзиклом "Суїні Тодд, демон-перукар з Фліт-стріт" (2007 рік).
Енн Хетевей справді дуже коротко підстригла волосся для сцени, де її героїня продає його.
Х'ю Джекман значно схуднув і виростив справжню неслухняну бороду для сцен, де він знімався у ролі Жана Вальжана-ув'язненого. На щастя, ці сцени були відзняті першими, і він зміг поголитися та набрати свою звичну вагу для зйомок сцен, де він грає роль Жана Вальжана.
Аманда Сайфред розповіла в інтерв'ю, що прослуховування на роль тривали 4 місяці, перш ніж вона отримала її. Вона взагалі не знала нічого про інших претенденток на цю роль, але постійно чула, що їй не підходить для цього мюзиклу. Під час прослуховувань Сайфред також виконувала роль Фантіни. Вона добре підготувалася вокально та фізично, сподіваючись отримати одну з ролей. Після того, як роль Фантіни відійшла до Енн Гетеуей, Сайфред була запрошена на роль Козетти.
Продюсер Кемерон Макінтош, який також був продюсером оригінального англійського мюзиклу, планував екранізувати його з початку 1990-х років.
У фільмі багато акторів масових сцен – це або зірки Вест-Енду, або люди, які брали участь у різних сценічних постановках мюзиклу «Знедолені». Серед них: Керрі Елліс, Гедлі Фрайзер, Кеті Голл, Даян Пілкінгтон, Ненсі Салліван, Джина Бек, Робін Норт, Фра Фі, Алістер Браммер, Кіліан Доннеллі, Лінзі Гетлі, Керолайн Шін, Кеті Сіком, Крістофер Кі, Джема Вордл та Алексія Хадим.
Ідея запису співу акторів уживу під час їхньої гри, можливо, була реалізована ще до цього фільму, але те, як це було здійснено, безсумнівно, є унікальним. Актори використовували спеціальні навушники, через які вони чули піаніста, який грав поза кадром, щоб точно попадати в ноти мелодії. Головною нововинкою тут стало те, що не було жодних попередніх відліків або заданого темпу; фортепіано слідувало за діями акторів, а не навпаки. І такий підхід дійсно був використаний вперше при екранізації мюзиклу. Оркестрова музика була додана вже на етапі постобробки.
Анн Гетевей вперше познайомилася з персонажем Фантіни у 1987 році, коли її мати, Кейт Макколі, зіграла цю роль у першому американському гастрольному показі цього мюзиклу.
Енн Хетвей загалом втратила 11 кілограмів ваги для своєї ролі Фантіни, а Г'ю Джекман – майже 14 кілограмів для ролі Жавена-в'язня.
Аманда Сайфред вже раніше грала роль Козетти, коли їй було 7 років.
Перегляд відео з Едді Редмейном відбувся незвичним чином. Він записав себе, що співає у трейлері, за допомогою iPhone під час перерви на зйомках у Північній Кароліні, а потім відправив це відео.
Окрім того, що актори співали вживу, що дозволило їм додавати імпровізацію у свої вокальні партії, значна частина рухів також була імпровізована. Зокрема, перше сольне виконання Вальжана, його монолог, було знято з використанням Steadicam (портативна система стабілізації камери), що дозволило Х'ю Джекману рухатися так, як він вважав за потрібне, щоб краще передати важкі емоції цієї сцени.
Х'ю Джекман провів 36 годин без води, щоб виглядати як виснажений і знесилений ув'язнений.
Гелена Бонем Картер є віддаленою родичкою французького політика Ахілла Фулда, головного опонента Віктора Гюго через його підтримку Луї Наполеона III.
За словами Енн Хетвей, режисер Том Хупер запропонував їй спробувати зняти дубль її пісні "I Dreamed a Dream" прямо у труні. Але зрештою від цієї ідеї відмовилися, тому що це виглядало надто незграбно.
Незважаючи на те, що деякі сцени були зняті одним дублем, Енн Хетвей розповіла в інтерв'ю, що зйомки пісні "Мені снився сон" зайняли 8 годин, тому що вона хотіла глибше зануритися в настрій цієї сцени, щоб максимально емоційно передати його у своїй грі. І їй вдалося це зробити під час четвертого дублю, який і увійшов до фінальної версії фільму.
Спочатку фільм мав тривалість 4 години, і містив 15-хвилинну сцену битви. Однак, зрештою, його скоротили до двох з половиною годин.
У сцені, де Тенардьє говорить, що любить Козетту як рідну дочку, помітна певна імпровізація. Він жодним чином не може згадати, як правильно вимовляється її ім'я. Кілька разів він називає її Колетт, а один раз навіть Куржетт. Останнє ім'я у перекладі з французької означає "кабачок". Хоча це ніколи не згадується в мюзиклі, у романі Віктора Гюго Козетта – це прізвисько, яке їй дала її мати, а справжнє ім'я дівчини – Ефразія.
Едді Редмэйн розповів, що Том Гупер знімав одну й ту ж сцену для фільму "Порожні стільці за порожніми столами" приблизно 15 разів поспіль.
Велика статуя слона, яка з'являється в кількох сценах фільму, була водночас реальною скульптурою в Парижі (з 1813 по 1846 рік) та об'єктом, який яскраво описав Віктор Гюго у своєму романі "Знедолені". Цей монумент відомий як "Слон Бастилії". Спочатку Наполеон хотів, щоб це був бронзовий пам'ятник його військовим досягненням, зведений на місці колишньої Бастилії, але в результаті була створена лише модель пам'ятника з гіпсу та дерева. До моменту її знесення у 1846 році в ній завелася величезна кількість комах, які сильно зіпсували зовнішній вигляд статуї. У романі Гюго він описує його як потворну, облуплену, презирливу для всіх пляму на очах.
Гелена Бонем Картер зіграла місіс Ловет у фільмі "Свіні Тодд, демон-перукар з Фліт-стріт" (2007), а також мадам Тенардьє у фільмі "Знедолені" (2012). Актриса Дженні Гелловей, яка виконувала роль мадам Тенардьє в оригінальному мюзиклі "Знедолені", також зіграла місіс Ловет у бродвейській постановці мюзикла "Свіні Тодд".
Бродвейська постановка "Знедолені" вперше була показана в театрі Broadway у березні 1987 року. Всього було поставлено 6680 вистав, що робить цю постановку третьою за тривалістю на Бродвеї (станом на лютий 2013 року). У 1990 році її перенесли до театру Imperial. "Знедолені" були номіновані у 13 категоріях премії "Тони" 1987 року і виграли у восьми з них (найкращий мюзикл, найкраща чоловіча роль, найкраща жіноча роль, найкраще оформлення сцени, найкращий дизайн костюмів, найкраще освітлення, найкраща режисура мюзикла, найкраща музика та найкраща лібрето).
Енн Хетеуей відмовилася розповідати про те, як вона втратила 11 кілограмів, щоб зіграти роль умираючої Фантіни. Вона зізналася, що її методи були небезпечними для життя і вона не хоче їх рекламувати. Однак вона підтвердила, що під час цієї дієти їла вівсяну кашу.
Сцена, де в якій Фантіна стає жертвою нападу відкинутого клієнта, заснована на реальному випадку з життя Віктора Гюго, після якого він і створив персонажа Фантини. Гюго йшов до офісу свого редактора, коли побачив молодого чоловіка, який переслідував проститутку. Коли вона відмовила йому, він штовхнув її на землю. А коли вона почала захищатися від нього, він негайно викликав поліцію, щоб вони заарештували "жінку, яка напала на нього". Гюго вже був певною мірою відомий у той час, і він виступив на її захист, коли прибула поліція, в результаті чого її не було арештовано. Гюго сказав, що був жахнутий несправедливістю цієї ситуації і почав думати про те, що ця жінка може мати маленьких дітей, які повністю залежать від неї. Так у його уяві з'явився образ Фантини.
Енн Хетвей наполягала на тому, щоб виконати один трюк самостійно. Це був трюк зі сцени, де тіло Фантіни викидають з вікна у воза (цю сцену було вирізано в театральній версії). Режисер Том Гупер і продюсери заздалегідь найняли дублершу, і вони не наважувалися дозволити Хетвей самій зіграти цю сцену. Але зрештою їй вдалося переконати їх, коли вона заявила: «Не змушуйте мене це говорити... Друзі, я – жінка-кішка» (її попередній ролі у фільмі «Темний лицар: Відродження легенди», 2012).
Як заявив Г'ю Джекман, сцена смерті Жана Вальжана була для нього найскладнішою, тому що зйомки відбувалися рано вранці в морозну погоду, що значно ускладнювало його промову.
Анжольрас у фільмі помирає в тій самій позі, що й у оригінальному мюзиклі – висить догори ногами. Єдина відмінність полягає в тому, що на сцені він звисав з барикад, а не з вікна.
З'явлення єпископа в кінці фільму – це натяк на сцену з оригінального роману: коли Жан Вальжан помирає, він питає, чи хоче він, щоб викликали священника. На що Вальжан відповідає, що у нього вже є один.
Коли маленький дитина залазить позаду на віз, запряжений конями, добре видно дискові гальма на задній осі воза. Такі гальма не використовувалися до 1890-х років, тобто значно пізніше.
Теличка, яка з'являється у кадрі під час сцени з барикадами, належить до породи герефордів. Така порода не існувала до 1880 року, у Франції вона з'явилася лише у XX столітті.
Єпископ носить літургійне вбрання, зокрема рясу та єпітрахіль. У той період історії єпітрахіль носили під рясою, а не поверх неї, як показано у фільмі.
Коли ми вперше бачимо Анжольраса, який виступає перед натовпом, він і Марія тримають у руках буклети. Коли він піднімає руку над головою, камера змінює кут зйомки. Видно, що в його руках більше немає цих буклетів.
Під час фінальної сцени небо було то закрите хмарами, то абсолютно ясне.
Коли Жан Вальжан і юна Косетта тікають від Жавера, Вальжан спускає Косетту з даху вниз за допомогою мотузки. Як тільки вона спустилася, мотузка одразу ж падає поруч з нею. Незрозуміло, як Вальжану вдалося спуститися без допомоги мотузки.
Коли Жан Вальжан каже Косетті, що її мати померла, він, перш ніж опуститися на коліна, знімає свій капелюх. Потім, коли камера перемикається на Косетту, помітно, що у нього взагалі немає капелюха, а коли повертається до Вальжана, капелюх знову на ньому.
Епоніна співає рядки "You see I told you so; there's lots of things I know" ("Ось бачите, я ж вам казала; я знаю багато чого"). В оригінальному лібрето це натяк на раніше сказані нею рядки "Don't judge a girl on how she looks; I know a lot of things, I do" ("Не судіть про дівчину за її зовнішнім виглядом; повірте, я знаю багато"). Але ці рядки були видалені з фільму, що робить перші рядки беззв'язними.
У сцені "Наприкінці дня", коли всі жінки швидко вишиковуються у два ряди, положення Фантіни та жінок, що стоять з обох боків від неї, змінюється приблизно три рази.
Після сцени "Легкий дощ" (A Little Fall of Rain), Анжольрас, одягнений у червоний піджак, і інший персонаж опускаються навколіна, щоб допомогти Епоніні встати. Після зміни кадру Анжольрас встає, щоб підтримати Епоніну. Однак у наступному кадрі вже інший персонаж несе Епоніну на руках, а Анжольрас стоїть навколіна позаду Маріуса.
Коли Жан Вальжан сповідується Маріусу, шафа у спальні періодично зникає після зміни кадру.
Навушник у правому вусі Енн Хетевей, який використовувався для підсилення музики, можна помітити в сцені, де вона співає разом з рештою хору.
Під час сцени "Порожні стільці" добре видно навушник, який Маріус носить у правому вусі.
Коли Жавер розмірковує про самогубство, він знаходиться на мосту через річку Сену, східніше собору Нотр-Дам. Коли показують, як він стрибає в річку, видно, що річка тече на схід (від Нотр-Дама). Але насправді вона тече на захід.
Ближче до кінця пісні "Зірки" кадр показує, що Жавер стоїть обличчям до собору Нотр-Дам, а місяць на небі розташований праворуч від нього. При цьому світло падає йому на лоб з лівого боку.
Коли демонструють тіла загиблих після бою, можна побачити, як одне з них ще дихає, а хлопчик, який знаходиться найближче до камери, відводить погляд.
Усі підписи та позначення у фільмі написані французькою мовою, проте у будинку Тенерадьє на окулярах і банці є етикетки англійською мовою.
Під час сцени "протистояння", де Жавер і Вальжан б'ються в лікарні після смерті Фантіни, частина голосу Вальжана була вилучена, але можна помітити рухи губ Х'ю Джекмана в цей момент.
Під час штурму барикад була віддана команда "праве плече вперед", після чого ряд солдатів розвернувся праворуч. Насправді, ця команда використовується для повороту ліворуч. Але в такому випадку солдати б наткнулися на будинок.
Існує неточність щодо дамби, де Жавер планував покінчити з собою. Ця дамба була побудована лише у 1975 році, тому подібне не могло існувати в 1832 році на Сені.
Фільм знято за мотивами роману Віктора Гюго «Знедолені» (Les Misérables, 1862).
Під час сцени «Порожні стільці» добре видно навушник у правому вусі Маріуса.
Під час сцени «протистояння», в якій Жавер і Вальжан б’ються в лікарні після смерті Фантіни, частину голосу Вальжана було вирізано, але можна помітити рух губ Х’ю Джекмана в цей момент.
Під час штурму барикад було дано команду «праве плече вперед», після чого стрій солдатів повернув направо. Насправді дана команда віддається для повороту наліво. Але в такому випадку солдати уперлися б у будинок.

Вам сподобався фільм?