Guess Who's Coming to Dinner
Короткий зміст
«Guess Who's Coming to Dinner» — американська комедійна драма 1967 року про Джої Дрейтон, молоду білу дівчину з забезпеченої сім'ї із Сан-Франциско, яка приїздить додому з чоловіком, за якого хоче вийти заміж. Її обранець, Джон Прентіс, — шанований лікар афроамериканського походження. Він чітко дав зрозуміти, що погодиться на шлюб лише за умови, якщо батьки дівчини беззастережно схвалять цей союз. Мати Джої, Крістіна, приймає цей вибір, проте її батько Метт, принциповий видавець, опиняється в складній ситуації, попри те, що завжди вважав себе лібералом. Батьки Джона також відчувають ніяковість, і обом родинам доводиться зійтися віч-на-віч зі своїми почуттями під час зустрічі. Ролі Метта, Крістіни, Джона та Джої виконали Спенсер Трейсі, Кетрін Хепберн, Сідні Пуатьє та Кетрін Хоутон.
Режисером та продюсером стрічки виступив Стенлі Крамер, який працював над сценарієм Вільяма Роуза. Фільм вийшов у 1967 році, ставши сьомою з дев'яти повнометражних картин Крамера; після кількох масштабних драм режисер вирішив повернутися до камерніших сучасних тем. У фільмі знялися 22 актори, серед яких Сесіл Келлавей та Бі Річардс. Бюджет картини склав близько 4 мільйонів доларів, а світові касові збори досягли приблизно 57 мільйонів доларів, що є високим показником для фільму, побудованого переважно на діалогах.
Картина отримала стійке визнання глядачів: рейтинг на IMDb становить 7,8 на основі близько 53 000 голосів, а на TMDB — 7,6 за результатами приблизно 939 оцінок. Рейтинг критиків — 7 зі 10 на основі 38 відгуків — майже збігається з оцінками глядачів, що свідчить про загальну згоду щодо цінності цього фільму.
Що залишилося за кадром
- Фільм ще йшов на екранах, коли вбили Мартіна Лютера Кінга (1929-1968). Спочатку у фільмі була репліка героїні Кетрін Гепборн, адресована служниці, про те, що на обід у них буде гість, на що служниця запитувала: «Хто — преподобний Мартін Лютер Кінг?» Після вбивства Кінга студія обдзвонила кінотеатри, де йшов фільм, і розпорядилася цю репліку вирізати.
- Через стан здоров'я Спенсера Трейсі (1900-1967) у акторів і учасників знімальної групи при собі завжди було два сценарії — один із Трейсі, інший без нього. Зазвичай Кетрін Гепборн (1907-2003) вранці привозила Трейсі на знімальний майданчик, вони працювали, поки їй не починало здаватися, що він уже втомився, а потім Гепборн і Трейсі їхали. Сідні Пуатьє, який уже мав «Оскар» у номінації «найкраща чоловіча роль» за драму Ральфа Нельсона «Польові лілії» (1963), соромився двох живих легенд кінематографа і знімався окремо.
- У сцені ближче до кінця фільму, в якій герой Спенсера Трейсі виголошує свій знаменитий монолог, на задньому плані показана Кетрін Гепборн, що плаче. Сльози не були удаваними: вона знала, наскільки він був хворий, і її розчулили слова про те, як справжнє кохання не тьмяніє з роками.
- Цей фільм став останнім у кар'єрі актора Спенсера Тресі. Щоб страхована компанія дозволила хворому Спенсеру Тресі знятися у фільмі, гонорари Кетрін Хепберн та Стюарта Крамера були заморожені, на випадок необхідності перезнімати фільм з іншим актором.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
