Білий гарт
Короткий зміст
«Білий гарт» розповідає про Артура «Коді» Джарретта, ватажка банди, чия відданість матері межує з патологічною. Коли пограбування зарплатні на хімічному заводі йде не за планом, Коді й його банда опиняються під переслідуванням влади, яка вже визнала його винним у попередньому пограбуванні. Щоб збити їх зі сліду, він визнає себе винним у менш тяжкому злочині й отримує короткий тюремний термін, сподіваючись, що алібі встоїть. Те, що відбувається за ґратами, значно ускладнює план, а події після звільнення штовхають його до кривавої розплати.
Режисером фільму став Рауль Волш — п’ятнадцятий із двадцяти п’яти його фільмів у хронологічному порядку; попереднім був Pursued (1947), наступним — Colorado Territory (1949). Роль Коді виконує Джеймс Кегні; Вірджинія Мейо — його дружина Верна, Едмонд О'Браєн — Вік Пардо, Маргарет Вічерлі — мами Джарретт, Стів Кокран — «Біг Ед» Сомерс; у титрах зазначено шістдесят один актор. Сценарій написали Іван Гоф і Бен Робертс.
Warner Bros. виробив картину приблизно за мільйон доларів, а по всьому світу вона зібрала приблизно втричі більше. На IMDb фільм має 8,1 з 10 за близько 38 000 голосів, тоді як на TMDB — 7,7 з 10 за значно меншою вибіркою з 566 голосів. Оцінка критиків 8,8 з 10 за вісімдесят трьома рецензіями перевищує обидві аудиторні оцінки.
Що залишилося за кадром
- У 2003 році фільм було внесено до Національного реєстру фільмів.
- Зйомки відбувалися у травні та червні 1949 року у залізничному тунелі під хребтом Санта-Сусана, на нафтопереробному заводі компанії Shell у Торрансі, а також в інших районах Каліфорнії.
- Сценарій фільму був натхненний реальною історією "кривавої матусі" Баркер, яка під час Великої депресії очолювала цілу банду своїх синів.
- Персонаж Артур Джаррет на прізвисько Коді був списаний з вбивці Френсіса Краулі (1912-1932), чиї пригоди закінчилися перестрілкою з поліцією і затриманням 7 травня 1931 року. Перед стратою він лише попросив передати привіт мамочці.
- Ідея зробити Коді психом належала Джеймсу Кегні (1899-1986). Працюючи над образом, Кегні згадував свого батька, який у стані алкогольного сп'яніння впадав у нестямність, а також пацієнтів психіатричної лікарні, яку колись відвідував.
- Подив співкамерників Джеймса Кегні в тюремній їдальні під час гри здається абсолютно не награним, тому що таким він і був. Режисер Рауль Уолш (1887-1980) не сказав іншим учасникам зйомок, що станеться далі, тож Кегні їх здивував. Насправді, Уолш і сам не знав, чого очікувати від Кегні. Той просто попросив посадити поруч з ним двох найбільших акторів масовки, які грали в’язнів, і знімати все, що відбудеться, не вимикаючи камеру.
- У ті часи на зйомках ще не використовували петарди для імітації потрапляння куль у перешкоду. З цією метою залучали снайперів, які стріляли кулями з невеликою швидкістю польоту, щоб розбивати шибки вікон або показувати, що куля вдарила зовсім поруч з тим чи іншим персонажем. У сцені на фабриці в самого Кегні кілька разів ледь не влучили.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
