Зеліґ
![Відео до фільму Зеліґ — 35mm Theatrical Teaser Trailer [4K] [FTD-0893]](https://www.acmodasi.com.ua/amdb/images/posters/9/5/zelig-1983-t3YmP.jpg)
Короткий зміст
«Зеліґ» — це псевдодокументальна стрічка про Леонарда Зеліґа, скромного єврейського офісного працівника з Нью-Йорка, який у 1920-х та 1930-х роках привертає увагу через свій незвичайний стан. Не маючи власної стійкої особистості, він фізично та ментально переймає риси людей, що його оточують, тож його зовнішність і манери змінюються залежно від того, з ким він перебуває. Цю поведінку хамелеона спричиняє жага визнання та любові, що бере свій початок у нещасливому дитинстві вигнанця. Коли він стає публічною сенсацією, за його стан береться психіатрка доктор Юдора Несбітт Флетчер, яка намагається його вилікувати. Історія подається як вигаданий документальний фільм, де герой поміщений поруч із реальними постатями та подіями тієї епохи завдяки сфабрикованим кадрам з кінохроніки.
Режисером та автором сценарію виступив Вуді Аллен. У хронологічному порядку це десята з 48 повнометражних стрічок режисера, що йде після фільму «Спогади про зоряний пил» і перед стрічкою «Бродвей Денні Роуз». Головну роль Зеліґа виконав Вуді Аллен, роль докторки Флетчер — Мія Ферроу, а оповідачем став Патрік Хорган. Продюсером виступив Роберт Грінхут, а кількість акторів у титрах сягає 106 осіб.
Бюджет фільму склав близько 14 мільйонів доларів США, а світові касові збори становили приблизно 12 мільйонів доларів. На IMDb стрічка має рейтинг 7,6 з 10 за основую 46 000 голосів, а на TMDB — 7,4 з 10 на основі 940 голосів. Рейтинг від кінокритиків становить 8,1 з 10 на основі 32 відгуків, що свідчить про вищу оцінку професійної спільноти порівняно з оцінками глядачів на обох ресурсах.
Що залишилося за кадром
- У одній сцені оповідач згадує, що є фотографія Леонарда Зеліга в образі пальякко, що у перекладі з італійської означає "клоуни". Було б правильніше використовувати це слово в однині – pagliaccio.
- У 2007 році італійські психіатри на чолі з Джованні Кончілією виявили рідкісне порушення мозкової діяльності, при якому хворі поводяться подібно до головного героя цього фільму (з психологічної, але не фізичної точки зору). Вони запропонували назвати це порушення синдромом Зеліга.
- У той час друг Вуді Аллена Дік Каветт вів серію історичних передач для HBO, у яких його постать вставляли в архівні кадри. Процес настільки заінтригував Аллена, що став поштовхом для створення цього фільму.
- Мей Куестел, яка озвучувала анімаційну героїню Бетті Буп з 1931 по 1989 рік, у цьому фільмі надала голос Гелені Кейн, яка виконала пісню "Chameleon Days".
- 60-річний чоловік, який з'являється в одному з сучасних інтерв'ю у фільмі, підписаний в титрах як "колишній обергрупенфюрер СС Освальд Поль". Якщо це інтерв'ю відбулося у 1980-х роках, то він занадто молодий. Реальний Освальд Поль народився в червні 1892 року, тому на момент інтерв'ю йому було б 80-90 років, якби він не був страчений за воєнні злочини у 1951 році.
- Поки вони намагалися зробити фільм схожим на кадри зі старих кінохронік, Вуді Аллен встиг зняти ще два фільми ("Сексуальна комедія в літню ніч", 1982 рік, і "Бродвей Денні Роуз", 1984 рік). Пізніше Аллен розповів, що не було жодних механічних способів зістарити фільм, і їм довелося просто м'яти та топтати негативи.
- У назві кінохроніки прізвище бродвейського імпресаріо Флоренца Зіґфельда (Florenz Ziegfeld) написано з помилкою (Zeigfeld).
- Щоб допомогти зробити фільм, який виглядав би ніби він знятий у 1930-х роках, компанія DuArt, яка займається обробкою даних, запросила своїх колишніх співробітників, які вже пішли на пенсію і мали відповідний досвід.
- Перший варіант фільму мав тривалість лише 45 хвилин, і Вуді Аллену довелося додати більше архівних кадрів і зняти кілька додаткових сцен, щоб заповнити час (переважно це були сцени із закадровим оповіданням).
- Була відзнята одна сцена з легендою німого кіно Лілліан Гіш. Під час зйомок вона сварила головного оператора Гордона Вілліса за освітлення на знімальному майданчику. Поки приголомшена знімальна група спостерігала за тим, що відбувається, вона давала покрокові інструкції Віллісу про те, як переробити освітлення. Вілліс погодився з нею, але сцена так і не увійшла до фінальної версії фільму.
- Спочатку на роль оповідача був запрошений Джон Гілгуд. Він навіть повністю записав свій текст, але Вуді Аллен, прослухавши запис, вирішив, що його голос не підходить для цієї ролі, оскільки звучав «занадто урочисто».
- Остання сцена знімалася в тому ж будинку, який використовувався під час зйомок фільму "Сексуальна комедія в літню ніч" (1982).
- Вуді Аллен спочатку хотів, щоб Грета Гарбо зіграла роль журналістки, яка брала інтерв'ю.
- Оператор використовував старі об'єктиви, кінокамери, а також забезпечив звукове та освітлювальне супроводження. Крім того, він спеціально пошкоджував плівку, топчучи її ногами, щоб надати їй вигляд старовини.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
