Аделаїда Кляйн (Adelaide Klein) - відома з робіт у таких проектах: «» (1948), «» (1951),
Аделаїд Кляйн (1900–1983) була акторкою, яка виступала на радіо, телебаченні, у фільмах та на театральній сцені.
Вона була відома, насамперед, своїми акцентами, які вона використовувала у радіопередачах. За свою тридцятирічну кар'єру Кляйн брала участь у радіокомедіях та мильних операх, знялася у восьми постановках на Бродвеї, чотирьох фільмах та тринадцяти телесеріалах. Вона померла у віці 82 років у 1983 році.
Радіовиступи Кляйн стали відправною точкою для її роботи на сцені. Кляйн зіграла ролі у восьми постановках на Бродвеї, зокрема у виставах "Бруклін, США" (1942), "Дядько Гаррі" (1942), "Амораліст" (1954) та "Джейн Ейр" (1958). Серед її фільмів варто згадати "Голий місто" (1948) та "Правосуддя" (1951). Їй було запропоновано роль Марти у фільмі Отто Премінгера "Де закінчується тротуар", і зйомки деяких сцен відбувалися в Нью-Йорку, але в кінцевому підсумку цю роль зіграла інша акторка.
Кляйн також знімалася у численних телешоу, зокрема у "Театральному клубі Бориса Карлоффа" (1949), "Studio One in Hollywood" (1949), "Ford Theatre Hour" (1950) та "Philco-Goodyear Television Playhouse" (1950).
Разом з Кітом, Пайосом, Шепердом, Ройлом та Зондергаардом, ім'я Кляйн було включено до списку, опублікованого в брошурі "Red Channels: The Report of Communist Influence in Radio and Television" у 1950 році. Вона продовжувала виступати в театрі, але телевізійні ролі стали менш доступними через те, що Кляйн була віднесена до категорії комуністів.
З Вікіпедії, вільної енциклопедії.