Вірджинія-Філд (Virginia Field)

З Вікіпедії, вільної енциклопедії.

Маргарет Сент-Джон Філдьо (4 листопада 1917 – 2 січня 1992), відома професійно як Вірджинія Філдьо, була британською акторкою кіно. Вона була племінницею акторки та режисерки Ауріол Лі, і дебютувала у кіно у підлітковому віці, зігравши роль у британській комедії з елементами детективу "Леді бажає" (The Lady Is Willing) у 1934 році, перш ніж укласти контракт з голлівудською студією.

Філдьо вперше приїхала до США для зйомок у фільмі Девіда О. Селзніка "Маленький лорд Фонтлерой" (Little Lord Fauntleroy) у 1936 році. Наприкінці 1930-х років вона знімалася у різних епізодичних ролях у серії фільмів "Містер Мото" від студії 20th Century Fox. Потім Філдьо зіграла балерину у фільмі "Вотерлу Брідж" (Waterloo Bridge) (1940) разом з Вівьєн Лі, роль відданої дружини у фільмі "Танцюй, дівчинко, танцюй" (Dance, Girl, Dance) (1940) Дороті Арцнер, та акторку Нелл Гвін, що жила за часів правління Стюарта, у історичному вестерні "Гудзон Бей" (Hudson's Bay) (1941). Вона також знімалася у фільмах нуар, таких як "Повторний виступ" (Repeat Performance) (1947), "Дзвоніть 1119" (Dial 1119) (1950) та "Зустріч з тінню" (Appointment with a Shadow) (1957). У 1950-х та 1960-х роках вона часто з'являлася на телебаченні.

Філдьо тричі була одружена. Її чоловіками були актори Віллард Паркер та Пол Дуглас, від яких у неї була дочка, а також композитор та музикант Говард Грод. Вона померла від раку 2 січня 1992 року, і її тіло було кремовано, а попіл розсіяно в морі. Вірджинія Філдьо має зірку на Алеї Слави в Голлівуді за адресою 1751 Vine Street, яка була встановлена 8 лютого 1960 року.