Юрій Норштейн (Yuri Norstein) - Анімація, Режисер, Сценарій, Продюсер відомий з робіт у таких проектах: «The Property of Republic» (1972), «Достояние республики» (1972), «Magia Russica» (2004), «Волшебная Русь» (2004), «Шине́ль» (0000),
Юрій Норштейн (рос. Ю́рий Бори́сович Норште́йн; народився 15 вересня 1941 року) — радянський і російський режисер-мультиплікатор, найбільш відомий своїми короткометражними анімаційними фільмами «Їжачок у тумані» та «Казка казок». З 1981 року він працює над повнометражним фільмом «Шинель», за мотивами однойменного оповідання Миколи Гоголя. За словами Washington Post, «багато хто вважає його не просто найкращим аніматором своєї епохи, а найкращим за всі часи».
Юрій Норштейн народився в єврейській сім'ї в селі Андріївка Пензенської області під час евакуації його батьків у роки Другої світової війни. Він виріс у московському передмісті Маріна Роща. Після навчання в художній школі Норштейн спочатку працював на меблевій фабриці. Потім він закінчив дворічний курс анімації та в 1961 році влаштувався в студію «Союзмультфільм». Першим фільмом, у якому він брав участь як аніматор, був «Хто сказав "Мяу"?» (1962).
Після роботи художником-мультиплікатором у приблизно п'ятдесяти фільмах Норштейн отримав можливість створити власний проєкт. У 1968 році він дебютував із фільмом «25 жовтня. Перший день», ставши співавтором режисури разом з Аркадієм Тюріним. У фільмі було використано роботи радянських художників 1920-х років Натана Альтмана та Кузьми Петрова-Водкіна.
Наступним фільмом, у якому він відіграв важливу роль, стала «Битва за Керженець» (1971), створена спільно з російським режисером анімації Іваном Івановим-Вано, під керівництвом якого Норштейн раніше працював над фільмом «Пори року» (1969).
Протягом 1970-х років Норштейн продовжував працювати аніматором у багатьох стрічках, а також виступав режисером кількох із них. З плином десятиліття його стиль анімації ставав дедалі досконалішим: зображення менше нагадувало плоскі вирізки й більше — живі картини або вишукані олівцеві начерки. Його найвідомішим фільмом є «Казка казок» — нелінійний автобіографічний твір про дорослішання в післявоєнному радянському світі.
Норштейн використовує в своїй анімації особливу техніку з використанням кількох скляних площин, що надає зображенню тривимірності. Камера розміщується зверху і спрямована вниз на серію скляних шарів глибиною близько метра (один кожні 25–30 см). Окремі скляні площини можуть рухатися як горизонтально, так і наближатися або віддалятися від камери (щоб створити ефект наближення або віддалення персонажа).
Протягом багатьох років він співпрацює зі своєю дружиною, художницею Франческою Ярбусовою, та оператором Олександром Жуковським.
Джерело: Вікіпедія