(Pierre Bernadin)

П’єр Бернаден, відомий як «Тіто», народився 22 листопада 1971 року в Анші (Гаїті); він є письменником, актором і сценаристом.

Народившись на Гаїті, він отримав ім'я Русвеліто (скорочення від якого і стало «Тіто»). Спочатку хлопчик був на попекунстві бабусі, яка забезпечила його освітою та оточила материнською любов'ю. Його батьки поїхали з острова на пошуки роботи до Франції. Після возз'єднання сім'я переїхала до житлового комплексу Поль-Елюар у Бобіньї, передмісті Парижа. Там Тіто пішов до початкової школи, вивчив французьку мову та знайшов перших друзів, з якими разом вигадував дитячі витівки. Він ріс під впливом жорстокого та деспотичного батька і мріяв стати карикатуристом або хірургом. У підлітковому віці П’єр Тіто проявив себе як бунтар та антимілітарист, але зрештою провів вісімнадцять місяців у формі як «дисциплінарний захід після пограбування магазину жартів» у Дрансі. «Я був неповнолітнім, і суддя запропонував мені такий вихід», — коментує він. Після армії Тіто намагався заробляти чесним шляхом і влаштувався охоронцем.

Також у його житті була «прекрасна історія кохання». Але все закінчилося розставанням, а потім депресією. «Я не знав, як розповісти близьким про своє нещастя. З іншого боку, я відчув, що виклики, які кидали колишні грабіжники, ідеально відповідали моєму бажанню зруйнувати власне життя», — єдиним виходом він бачив смерть від поліцейських куль... Про свій вступ у світ організованої злочинності він розповідає у книзі Франсуаз Туссен «Alias Tito», опублікованій у 2012 році. Під час розмови з друзями, колишніми рецидивистами, які згадували свої крадіжки, дехто почав описувати методи проведення пограбувань. П’єр Тіто Бернаден ненавидить насильство. Будучи водночас уважним і збентеженим, слухаючи їхні розповіді, він сказав: «...Та це все нісенітниця... Я думаю, що є кращі способи це зробити і що банк можна пограбувати інакше...». Підхоплений нахливом компанії, яку він щойно розпалив, і відчуваючи, що вони хочуть перевірити його на слово, він відповів одному з них: «Ааа... ви мені не вірите?.. Ну що ж, вперед; давайте свій калібр. Я вам покажу. Виберіть для мене банк і чекайте на мене. Я пограбую його для вас». За п'ять місяців П’єр Тіто Бернаден здійснив одинадцять пограбувань. Згодом Тіто вирішив здатися. Його засудили до семи років ув'язнення, з яких він відбув шість до свого звільнення у 2009 році.

У 2015 році він опублікував свою біографію в книзі «Сповідь грабіжника-самовбиви»: «Я просто хочу показати молодим людям, які збиваються на небезпечний шлях, що він нікуди не веде». З 2016 року він працює з молоддю як районний куратор. У школах, у дворах багатоповерхівок або під час заходів для молоді колишній грабіжник розповідає свою історію, ніколи її не героїзуючи. Навпаки, він дає досить критичну та сувору оцінку своєму минулому. Тіто також брав участь у гуманітарних акціях та заходах солідарності зі своєю батьківщиною після землетрусу, що спустошив Гаїті в січні 2010 року.

У 2013 році Тіто зіграв самого себе в екранізації книги «Alias Tito» режисера Квентіна Лестієна. Відтоді він отримав низку ролей у кіно.