(Robert Strayer)

Роберт Лайтл Страйєр (2 березня 1910 — 18 грудня 2002) був офіцером армії США та ветераном Другої світової війни. Він обіймав посаду командира 2-го батальйону 506-го парашютно-піхотного полку 101-ї повітряно-десантної дивізії, що поставило його на чолі роти «Easy» протягом більшої частини її підготовки та бойової служби в Європі.

Народившись у Ратледжі, штат Пенсильванія, Страйєр вступив до армії США в 1930 році, а пізніше пішов добровольцем до новостворених повітряно-десантних військ. У 1942 році він отримав командування 2-м батальйоном 506-го парашютно-піхотного полку і керував підрозділом під час його підготовки в таборі Токкоа, штат Джорджія, та подальшої підготовки до вторгнення союзників у Європу.

Страйєр командував 2-м батальйоном під час Нормандської операції, операції «Маркет Гарден» у Нідерландах та битви за Булдж у Бельгії. Він залишався командиром батальйону, поки рота «Easy» брала участь у цих кампаніях, а майор Річард Вінтерс служив його начальником штабу. У березні 1945 року Страйєра перевели до штабу полку на посаду начальника штабу 506-го полку, а Вінтерс став його наступником на посаді командира 2-го батальйону. Пізніше він отримав звання полковника і був призначений командиром 507-го парашютно-піхотного полку. За службу в період війни він був нагороджений Срібною зіркою, чотирма Бронзовими зірками та Пурпурним серцем.

Після закінчення Другої світової війни Страйєр залишив армію і оселився зі своєю дружиною Мілдред у Пенсильванії, де працював у сфері страхування. Пізніше подружжя вийшло на пенсію і переїхала до Сент-Пітерсберга, штат Флорида.

Досвід Страйєра під час війни був описаний у книзі Стівена Е. Амброуза «Братство войны» (Band of Brothers) 1992 року та в однойменному мінісеріалі HBO 2001 року. Він також з'явився у ролі самого себе в супровідному документальному фільмі «Ми стоїмо окремо разом: люди роти Easy». У серіалі «Братство войны» роль Страйєра виконав Філ Маккі.

Страйєр помер 18 грудня 2002 року в Сент-Пітерсберзі, штат Флорида, у віці 92 років. Він був похований на Арлінгтонському національному цвинтарі.