(Louisette Ighilahriz) - відома з робіт у таких проектах: «Louisette Ighilahriz, My Last Memories» (2026), «لويزة إيغيل أحريز، مذكراتي الأخيرة» (2026), «لويزة إيغيل أحريز، مذكراتي الأخيرة» (2026), «لويزة إيغيل أحريز، مذكراتي الأخيرة» (2026), «لويزة إيغيل أحريز، مذكراتي الأخيرة» (2026),
Луїза Ігілахріз, відома як Луїзет (арабською: لويزة إغيل أحريز, кабільською: Lwizet Iɣil-aḥriz), народилася 22 серпня 1936 року в Уджда, Марокко, і була алжирською національною активісткою під час Алжирської війни.
Луїзет народилася в Марокко в сім'ї кабілів із регіону Тігзірт провінції Тізі-Узу, Алжир. Її батько, Саїд, народився в селі Тіфра, а мати, Тассадіт Тіссіра, — у Турірт-Аїт-Зуау у Верхній Кабілії.
Віддана національно-визвольній боротьбі, Луїзет переїхала з родиною до Алжиру в 1948 році. Будучи студенткою, у віці 20 років, напередодні Битви за Алжир наприкінці 1956 року, вона під іменем Ліла вступила до лав Фронту національного визволення (ФНВ) в Автономній зоні Алжиру. Вона взяла участь у страйку старшокласників, а згодом, коли почалися активні пошуки її місцеперебування, втекла в макі (партизанські ліси). Під час Битви за Алжир вона була частиною французької мережі підтримки ФНВ як «переносниця валіз». 28 вересня 1957 року в Шеблі (Вілая IV) під час засідки вона отримала важке поранення разом із керівником своєї мережі Саїдом Бакелем. Її терміново відправили до 10-ї десантній дивізії, у резиденцію, відому як «Замок Пельцера» (нині територія посольства Франції в Гідрі), де, за її словами, вона піддавалася численним тортурам, у чому вона особливо звинувачує капітана Граціані.
Через хворобу, після втручання військового лікаря французької армії, командувача Рішо, її перевели до алжирської в'язниці. Пізніше її відправили до кількох французьких в'язниць: Ле-Бометт, Ла-Рокет, Ам'єн, Фрезн, Бордо, По та Тулуза. Перебуваючи під домашнім арештом на Корсиці, 16 лютого 1962 року вона втекла з Бастії за допомогою багатьох французів, зокрема свого адвоката Марселя Манвіля та французьких комуністичних активістів, які прихистили її в Ніцці до моменту здобуття Алжиром незалежності. Після цього вона повернулася до Алжиру, де продовжувала очолювати різні політичні рухи.
Луїзет Ігілахріз, психолог за освітою та професією, неодноразово була нагороджена владою своєї країни за участь у боротьбі за незалежність Алжиру.