(Jorge Isaacs)

Хорхе Ісаакс Феррер (1 квітня 1837 — 17 квітня 1895) був колумбійським письменником, політиком і військовим. Його єдиний роман «Марія» став одним із найвизначніших творів романтизму в іспаномовній літературі.

Його батьком був Джордж Генрі Ісаакс, англієць єврейського походження родом з Ямайки. Спочатку він оселився в Чоко, Колумбія, де розбагатів на видобутку золота та торгівлі з Карибським басейном. Згодом він переїхав до Калі, де подав прохання про отримання колумбійського громадянства до Симона Болівара і оплатив його коровами (на честь цього на мосту на північ від Боготи встановлено пам'ятну дошку). Він одружився з Мануелою Феррер Скарпетто, донькою офіцера іспанського флоту. Також він володів двома асьєндами поблизу Калі під назвами «Ла Мануеліта» (названа на честь дружини) та «Ель Параїсо». Остання стала місцем дії роману «Марія». «Ель Параїсо» зберегли як музей, приділяючи особливу увагу його зв'язку з романом.

Після публікації в 1867 році «Марія» одразу здобула успіх як у Колумбії, так і в інших країнах Латинської Америки. Як наслідок, Ісаакс став відомою особистістю в Колумбії, а здобута слава дозволила йому розпочати кар'єру журналіста та політика. Як журналіст він керував газетою La República помірковано-консервативного спрямування, в якій також публікував свої статті. Як політик він спочатку вступив до Консервативної партії, але пізніше перейшов до Радикальної партії. У 1870 році його направили до Чилі як генерального консула. Повернувшись до Колумбії, він брав активну участь у політиці департаменту Валле-дель-Каука, якого представляв у Конгресі Колумбії, а в 1876 році брав участь у черговій громадянській війні. Однак його політична кар'єра закінчилася в 1879 році після інциденту, коли у відповідь на консервативне повстання він проголосив себе політичним і військовим лідером Антокії.

Після відходу від політики Ісаакс опублікував у 1881 році першу пісню поеми «Сауло», хоча так і не зміг її завершити. Він також досліджував департамент Магдалена на півночі Колумбії, де виявив важливі родовища вугілля та нафти. Останні роки свого життя Ісаакс провів у місті Ібаге в Толімі, де планував написати історичний роман. Він помер від малярії 17 квітня 1895 року.