(Roger Leenhardt)

(Roger Leenhardt) - відомий з робіт у таких проектах: «» (1964),

Роже Леенгардт (23 липня 1903 – 4 грудня 1985) – французький письменник і кінорежисер.

Народившись у буржуазній протестантській родині, цей блискучий студент філософії дуже швидко захопився кінематографом. Завдяки кузенові він почав працювати над новинною програмою Éclair Journal, а в 1934 році заснував власну кінокомпанію з Рене Зубером – "Les Films du Compas", пізніше відому як "Roger Leenhardt Films".

Як критик у журналі Esprit, його вважали одним із найпрозорливіших спостерігачів довоєнної Франції, який сильно вплинув на Андре Базена та все "Нове кіно" ("Nouvelle Vague").

Завдяки серії його статей, відомих як "La petite école du spectateur", кіно почали вважати мистецтвом і самостійною мовою. Леенгардт також співпрацював з іншими журналами, такими як Fontaine, Les Lettres Françaises та l'Ecran français, де в 1948 році він вигукнув свій знаменитий заклик: "Геть Форда! Хай живе Вайлер!".

У 1949 році він сприяв створенню кіноклубу Objectif 49, співпрезидентом якого він був разом із Робертом Брессоном і Жаном Кокто. Клуб, покликаний пропагувати нове кіно автора, призвів до створення в Бьярріці Фестивалю проклятих фільмів [Festival des Films Maudits]. Починаючи з 1950-х років, він очолював Французьку асоціацію сприяння кінематографу [Association française pour la diffusion du cinéma], яка організовувала мобільний фестиваль "Дні кіно" [Les Journées du cinéma] (1953–1960). Нарешті, у 1955 році Леенгардт взяв участь у створенні в Турі Міжнародних днів кіно [Journées internationales du film], які стали Фестивалем у Турі. Фестиваль, що спеціалізувався на короткометражних фільмах, об’єднав провідних кінематографістів, серед яких Франсуа Трюффо, Кріс Маркер, Аньєс Варда, Жак Демі, Роман Поланський, Роберт Енріко та інші.

Його документальні роботи численні та включають створення понад 60 короткометражних фільмів і продюсування приблизно такої ж кількості. Його роботи можна розділити на дві основні категорії: портрети великих письменників (наприклад, Франсуа Моріак, Поль Валері, Віктор Гюго тощо) та портрети відомих художників (наприклад, Моне, Піссарро, Базиль тощо). Він також зняв фільм про походження фотографії ("Daguerre ou la Naissance de la photographie", 1964) та інший про винахід кінематографа ("Naissance du cinéma", 1946) – шедевр педагогічної майстерності та інтелекту. Віддаючи перевагу своєму художньому баченню, Леенгардт зняв лише три повнометражні ігрові фільми: "Les Dernières Vacances" [fr] (1948), "Le Rendez-vous de minuit" [fr] (1961) та, для телебачення, "Une fille dans la montagne" (1964).

Крім того, Роже Леенгардт знявся у трьох фільмах як актор. У "Les Dernières vacances" він грає вчителя. Жан-Люк Годар обрав його на роль "Інтелекту" у "Une femme mariée" (1964), а Франсуа Трюффо – на роль видавця у "L'Homme qui aimait les femmes" (1977).

Найбільш значущі роботи (Roger Leenhardt)

Вся фільмографія (Roger Leenhardt)