Павел Костомаров (Pavel Kostomarov)

Павел Костомаров (Pavel Kostomarov) - Режисер, Монтаж, Продюсер, Оператор-постановник відомий з робіт у таких проектах: «The Term. Beginning of a Big Story» (2014), «Срок. Начало большой истории» (2014), «My Friend Boris Nemtsov» (2015), «Мой друг Борис Немцов» (2015),

Павло Вікторович Костомаров (рос. Па́вел Ви́кторович Костома́ров; народився 22 листопада 1975 року в Москві) — російський оператор, режисер ігрового, документального та телевізійного кіно. Лауреат премії «Лавр» (2004 та 2007), премії «Білий слон» (2007), приз «Срібний ведмідь» за видатні художні досягнення на Берлінському міжнародному кінофестивалі (2010) та премії «Золотий орел» (2011).

У 1991 році Павло закінчив біологічний клас школи № 523 у Москві. Після школи він спочатку навчався на іхтіолога, але любов до фотографії привела його на операторський факультет ВГІКу, який він закінчив у 2002 році. Ще будучи студентом, він почав працювати з режисером Сергієм Лозницею над документальними стрічками: «Пересадка» (2000), «Поселення» (2001), «Портрет» (2002). Незабаром на одному з європейських кінофестивалів він зустрів Антуана Каттіна, швейцарського оператора, режисера та майбутнього співавтора. У 2003 році на зйомках «Пейзажу» з Лозницею певний випадок завів у той самий готель в Окуловці балакучого водія вантажівки Валеру. Саме Каттін пізніше наполіг на тому, щоб зробити з цього фільм-трансформер. Співпраця продовжилася документальними стрічками «Мирне життя» (2004), «Мати» (2007), які здобули багато фестивальних нагород (в Анапі, Єкатеринбурзі, Москві; в Аргентині, Польщі, Фінляндії) та премії — «Лавр», «Білий слон». Протягом десяти років Антуан Каттін і Павло Костомаров знімали режисера Олексія Германа під час його роботи над «Історією різанини в Арканарі», що вилилося у фільм «Відтворення» (Playback) у 2012 році. У співавторстві з документалістом Олександром Расторгуєвим у Ростові-на-Дону він створив документальні фільми «Я тебе кохаю» (2010) і «Я тебе не кохаю» (2012). Разом із ведучим НТВ Олексієм Пивоваровим та документалістом Олександром Расторгуєвим він створив інтернет-проєкт «Термін» у 2012 році. У грудні 2012 року разом із Олексієм Пивоваровим та Олександром Расторгуєвим він запустив масштабний документальний проєкт «Реальність». Разом із ними та іншими співавторами: Антуаном Каттіном, Сусанною Барангієвою та Дмитром Кубасовим, Павло Костомаров проводив кастинги та шукав потенційних героїв проєкту.

Окрім документалістики, Павло продовжував знімати ігрове кіно з Олексієм Попогребським («Прості речі», «Як я провів цю літо»), з Борисом Хлебніковим (новела «Рятувальний тунель» з кіноальманаху «Не поспішай», «Доки ніч не розділить», «Довге щасливе життя»).

Невдовзі після 24 лютого 2022 року він залишив Росію. Проживає в Аргентині.

Найбільш значущі роботи Павел Костомаров (Pavel Kostomarov)

Вся фільмографія Павел Костомаров (Pavel Kostomarov)