(Léonide Moguy) - , Режисер відомий з робіт у таких проектах: «Bethsabée» (1947), «Bethsabée» (1947),
Леонід Могі (14 липня 1899 – 21 квітня 1976) був українським, французьким та італійським кінорежисером, сценаристом і монтажером.
Могі народився в Одесі, Російська імперія, у 1899 році в єврейській родині під ім'ям Леонід Могилевський. Він жив у Радянській Україні до 1929 року, у Сполучених Штатах у 1940-х роках і в Італії з 1949 року до своєї смерті. Він працював у кіно з 1927 по 1961 рік. Його творчість вплинула на американського режисера Квентіна Тарантіно, який відкрив для себе Могі під час написання сценарію до фільму «Безславні виродки» і назвав одного з персонажів фільму «Джанго освобожденный» на його честь.
Могилевський народився в Одесі в родині працівника торговельної сфери. Під час Першої світової війни він був солдатом 51-го Литовського піхотного полку Імператорської російської армії в Сімферополі. Після війни він навчався на медичному факультеті та підробляв у кіностудії Дмитра Харитонова, який прибув до Одеси з Москви.
Однак Могилевський не став лікарем; закінчивши Одеський інститут національного господарства у 1924 році, він став юристом. Невдовзі його запросили працювати юридичним радником ВУФКУ на Одеській кіностудії. Могилевський цікавився не лише буквою закону, а й законами та принципами кіномонтажу, допомагаючи режисеру Миколі Сальтикову.
У 1927 році Могилевський очолив відділ кінохроніки ВУФКУ, де був колегою Дзиги Вертова та Михайла Кауфмана. Разом з Олександром Довженком він ініціював створення першої бібліотеки українських фільмів. Відділ під керівництвом Могилевського почав випускати «Кінотиждень», а пізніше «Кіножурнал ВУФКУ» — збірку свіжих, «своєчасних і нагальних» новин, що на той час стали майже єдиним джерелом інформації.
Згодом Могилевський у співпраці з режисером Я. Габовичем створив два монтажних фільми: «Як це було» (1927) та «Документи епохи» (1928). Останній став найпопулярнішим монтажним фільмом ВУФКУ, створеним на основі 150 000 метрів кінохроніки за період 1917–1922 років.
Леонід Могилевський використовував як основу для своїх стрічок архівні матеріали («позітивні фрагменти» та дореволюційний «брухт»), що зберігалися в архівах ВУФКУ або були викуплені в інших кіностудій чи приватних осіб.
Будучи активним членом товариства «Друзі радянського кіно», Могилевський змонтував для них 16 короткометражних фільмів, таких як «Зараз!» та «Піковий квиток», знятих аматорською Експериментальною кіностудією під керівництвом Гліба Затворницького.
Він переїхав до Франції, де здобув репутацію «лікувальника» фільмів (play doctor). Згодом він почав працювати режисером і мав успіх із фільмом «40 маленьких матерів».
У 1940 році Могі переїхав до Голлівуду. На студії 20th Century Fox він зняв фільм «Ніч закінчується» (1943). Він залишився у Fox, щоб зняти «Париж після темряви», а потім перейшов до RKO, щоб створити «Дію в Аравії».
Після «Дії в Аравії» він мав зняти в RKO фільм «Небезпечний експеримент» з Полом Хенрейдом, але стрічка не була створена. Замість цього він зняв «Whistle Stop» для United Artists.
«Я не знімав тих фільмів, яких хотів», — сказав він пізніше про цей період.
Могі повернувся до Франції, де зняв фільм «Ветсавея» (1947). У 1947 році він оголосив, що зніме першу бельгійсько-голлівудську копродукцію «Походження Нью-Йорка» — історію про бельгійських біженців, які заснували Нью-Йорк. Фільм не був створений.