(Anatoly Vasiliev)

(Anatoly Vasiliev) - відомий з робіт у таких проектах: «DAU» (2026), «DAU» (2026),

Анатолій Олександрович Васильєв (рос. Анато́лий Алекса́ндрович Васи́льев; народився 4 травня 1942 року; Данилівка, Пензенська область, СРСР) — російський театральний режисер. Він є художнім керівником московського театру «Школа драматичного мистецтва», Théâtre de l'Europe, а також професором драми в Ліоні, Франція.

Васильєв народився в Радянському Союзі та закінчив хімічний факультет Ростовського державного університету. У 1973 році він здобув диплом режисера в Державному інституті театрального мистецтва (ГІТІС), де вперше почав співпрацю з художником і сценографом Ігорем Поповим. Ця співпраця тривала протягом більшої частини професійної діяльності Васильєва.

Будучи режисером-стажером інституту, він поставив виставу «Соло для годинника з боєм», яка вперше привернула до нього увагу московських глядачів. Наступні постановки — «Перший начерк Васси Железнової» (1978) та «Дорослій доньці молодої людини» (1979) — були представлені в Театрі Станіславського. У 2010 році Васильєв започаткував трирічний курс підготовки театральних педагогів. Курс базується у Венеції, триває по два місяці щороку і розрахований переважно на італійських фахівців, проте об'єднує також педагогів, акторів і режисерів з усього світу. У середині 2011 року Васильєв відкрив дослідницький семінар з акторських технік в Інституті Гротовського у Вроцлаві, Польща. Семінар тривав два роки та об'єднав випускників венеціанської програми та акторів з різних європейських країн. У 2016 році Васильєв вперше за сім років повернеться до режисури, щоб поставити п'єсу французької драматургині Маргріт Дюрас «La Musica deuxième» у театрі Comédie-Française в Парижі. Йому допомагають його багаторічна співпрацівниця Наташа Ісаєва, дослідниця театру та перекладачка, а також Боаз Трінкель, спеціаліст із підготовки акторів, випускник венеціанської програми.

У 1988 році Васильєв був відзначений премією Станіславського, у 1989 році отримав від Франції Орден кавалера мистецтв і літератури, у 1990 році — премію Premio Europa Nuove Realtà Teatrali Європейської театральної премії в Таорміні, Італія, а у 1992 році — премії «Хаос» та «Піранделло» в Агрідженто, Італія. У 1993 році він отримав звання Заслуженого працівника мистецтв РФ, а в 1995 році — премію Фонду Станіславського за внесок у розвиток театральної педагогіки. Спільно з Ігорем Поповим він був удостоєний Державної премії РФ в галузі літератури та мистецтва 1999 року за створення московської «Школи драматичного мистецтва», а також Національної премії «Тріумф» 2001 року. У грудні 2012 року він отримав престижну італійську премію UBU за свій трирічний проєкт «Острів педагогіки» (2010–2012) у Венеції. У березні 2016 року Васильєв був обраний Міжнародним театральним інститутом (ITI) під егідою ЮНЕСКО для виступу перед світом у Міжнародний день театру.

Найбільш значущі роботи (Anatoly Vasiliev)

Вся фільмографія (Anatoly Vasiliev)