Жан-Марк Барр (Jean-Marc Barr)

Жан-Марк Барр (Jean-Marc Barr) - , Сценарій, Режисер, Сопродюсер, Подяки, Монтаж, Продюсер, Оператор-постановник відомий з робіт у таких проектах: «Репродукція майбутнього» (2023), «Та, що танцює у темряві» (2000), «Доґвіль» (2003), «» (2024), «» (1987),

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Жан-Марк Барр (народився 27 вересня 1960 р. у Бітбурзі, Рейнланд‑Пфальц, Німеччина) — французько‑американський кіноактор та режисер. Його мати — француженка. Батько‑американець служив у Військово‑повітряних силах США та брав участь у Другій світовій війні. Жан‑Марк Барр відомий переважно як актор, проте він також працює як режисер, сценарист і продюсер. Барр двомовний — вільно володіє французькою та англійською: французьку говорить з назальним, змішаним акцентом, що нагадує його американське виховання (з легким американським відтінком і випадковими англіцизмами в інтерв’ю), а англійську — з середньо‑атлантичним акцентом.

Він вивчав філософію в Університеті Каліфорнії, Лос‑Анджелес, у Париському консерваторії та у Сорбонні. Після цього отримав освіту в драматичному мистецтві у Guildhall School of Music and Drama у Лондоні. У Лондоні познайомився зі своєю майбутньою дружиною — піаністкою і композиторкою Іриною Дечерміч.

Жан‑Марк Барр розпочав роботу в театрі у Франції у 1986 р. Після декількох ролей у телебаченні та кіно, зокрема у фільмі Джона Бурмена Hope and Glory (1987), його обрали у надзвичайно успішний Великий синій (1988). Люк Бессон залучив його до ролі французького дайвера Жака Майоля. Барр зіграв поряд з Розанною Аркетт та Жаном Рено. Великий синій став фінансово найуспішнішим фільмом у Франції у 1980‑х роках.

У 1991 р. він зіграв головну роль у фільмі данського режисера Ларса фон Тріяра Europa, що ознаменувало початок тривалої дружби (він — хресний батько дітей фон Тріяра) та значного професійного співробітництва. Пізніше Барр з’явився у інших картинах фон Тріяра: Europa (1991), Breaking the Waves (1996), Dancer in the Dark (2000), Dogville (2004) та Manderlay (2005). У 2005 р. він зіграв у французькому фільмі Crustacés et Coquillages.

Співпраця з фон Тріаром підштовхнула його до режисерської діяльності. У 1999 р. Барр дебютував як режисер, сценарист і продюсер, створивши інтимну історію кохання Lovers. Цей фільм став першою частиною трилогії; подальші частини — драма Too Much Flesh (2000) та комедія Being Light (2001), яку він спірацював у спільному режисерстві з Паскалем Арнольдом.

Його також можна впізнати за роллю привабливого адвоката у справі про розлучення, Местр Бертрам, у фільмі Le Divorce (2003) виробництва Merchant Ivory. У 2002 р. він зіграв Гуго у The Red Siren. Барр з’явився головним героєм у відеокліпі до синглу Blur 1995 р. «Charmless Man».

Опис вище взято зі статті Вікіпедії «Жан-Марк Барр», ліцензовано за умовами CC‑BY‑SA; повний список учасників — у Вікіпедії.

Найбільш значущі роботи Жан-Марк Барр (Jean-Marc Barr)

Вся фільмографія Жан-Марк Барр (Jean-Marc Barr)