Раффаела Андерсон (Raffaëla Anderson)

Андерсон навчалася на секретарку. Вона увійшла у французький порнобізнес у 1994 році у віці 18 років і залишила його через чотири роки. Будучи на той час незайманою, вона вперше вступила в статевий зв'язок з порноактором на знімальному майданчику.[1] Під час своєї кар'єри в індістрії фільмів для дорослих вона зазнала зґвалтування з боку двох чоловіків, які її впізнали. Нападників було встановлено, але, за її власними словами, прокурор заявив їй, що вона є «продуктом поганого виховання» і що, будучи порноакторкою, вона не повинна скаржитися.[2]

Андерсон зіграла Ману у фільмі 2000 року «Baise-moi» («Трахни мене») — відвертій французькій стрічці про двох жінок, які вирушають у подорож, сповнену сексу та вбивчого насильства. Журнал Time у рецензії на фільм зазначив: «Як одна з аморальних месників, Рафаела Андерсон має справжні якості зірки...» [потрібне підтвердження]. У мейнстрімному фільмі 2001 року «Amour de Femme» («Жіноча любов») вона зіграла інструкторку з танців, яка закохується в заміжню жінку.

У 2005 році вона разом із дев'ятьма іншими чинними або колишніми виконавцями фільмів для дорослих взяла участь у документальному фільмі Мірей Дарк «Une vie classée X» для французького телеканалу France 3. Вона розповіла про те, як втратила незайманість перед камерою, говорила про свою сім'ю та походження, а також про насильство, якого вона зазнала або свідком якого стала в порноіндустрії. Вона також згадала про зловживання кокаїном та алкоголем під час епізодів депресії після виходу з порнобізнесу.

Андерсон написала книгу під назвою «Hard», у якій описала свій досвід у порноіндустрії та засудила зловживання в ній. У документальному фільмі «La Petite Morte» вона озвучила багато з тих самих критичних зауважень. У 2006 році вона опублікувала книгу «Tendre violence» («Ніжне насильство») — розповідь про своє дитинство в мусульманській родині в Ганьї.