Долорес Костелло (Dolores Costello)

Долорес Костелло (Dolores Costello) - відома з робіт у таких проектах: «Чудові Амберсони» (1942), «» (1928), «» (1926),

З Вікіпедії, вільної енциклопедії.

Долорес Костелло (17 вересня 1903 – 1 березня 1979) була американською акторкою, яка досягла найбільшого успіху в епоху німих фільмів. Її називали "Богинею німого кіно". Вона була мачухою доньки Джона Беррімора, Діани, від його другої дружини, Бланш Олрікс, матір'ю Джона Дрю Беррімора та Долорес (Ді-Ді) Беррімор, і бабусею Джона Беррімора III, Бліт Долорес Беррімор, Брахми Бліт (Джессіки) Беррімор та Дрю Беррімор.

Долорес Костелло народилася в Піттсбурзі, штат Пенсильванія, у родині акторів Моріса Костелло та Ме Костелло (у дівочому прізвищі Альтшук). Вона мала ірландське та німецьке коріння. У неї була молодша сестра, Гелен, і обидві вони вперше з'явилися на екрані у 1909–1915 роках, граючи дитячі ролі для кінокомпанії Vitagraph. Вони виконували другорядні ролі в кількох фільмах, де головною роллю був їхній батько, який був популярним актором.

Обидві сестри разом виступали на Бродвеї, і їхній успіх привів до контрактів зі студією Warner Brothers. У 1926 році, після невеликих ролей у повнометражних фільмах, Джон Беррімор запропонував їй головну роль у фільмі "Морський звір", який був вільною адаптацією "Мобі Діка" Германа Мелвілла. Незабаром студія Warner Bros. почала знімати її у фільмах, де вона була головною акторкою. Тим часом, вона та Беррімор почали романтичні стосунки, і вони одружилися в 1928 році.

За кілька років після досягнення слави, ця тендітна, красива блондинка стала успішною та шанованою акторкою. У молодості її кар'єра розвивалася настільки, що в 1926 році її визнали "зіркою WAMPAS", і їй дали прізвисько "Богиня сріблястого екрану".

Студія Warner Bros. знімала Костелло як у фільмах з сучасним сеттингом, так і у фільмах з розкішними костюмами. У 1927 році вона знову знялася з Джоном Беррімором у фільмі "Коли чоловік кохає", який був адаптацією "Манон Леско". У 1928 році вона знялася разом з Джорджем О'Браєном у фільмі "Ковчег", епічному фільмі, частково знятому зі звуком, режисером якого був Майкл Кертіц.

Костелло мала проблеми з дислалією, і їй було важко адаптуватися до звукового кіно, але після двох років занять з вокальної підготовки вона почувалася комфортно, виступаючи перед мікрофоном. Одним з її перших звукових фільмів був фільм "Шоу Шоу", у якому вона знялася разом зі своєю сестрою Гелен у грандіозному проєкті Warner Bros.

Після народження її першої дитини, Долорес Етель Ме "Ді-Ді" Беррімор, 8 квітня 1930 року, акторська кар'єра стала для неї менш пріоритетною, і вона пішла зі сцени у 1931 році, щоб присвятити час своїй родині. Її друга дитина, Джон Дрю Беррімор, народилася 4 червня 1932 року, але шлюб виявився складним через зростаючу алкогольну залежність її чоловіка, і вони розлучилися в 1935 році.

Через рік вона відновила свою кар'єру і досягла певних успіхів, зокрема у фільмах "Маленький лорд Фаунтлерой" (1936) та "Чудові Амберсони" (1942). Вона остаточно пішла зі сцени після участі у фільмі "Це армія" (1943), знову під керівництвом Майкла Кертіца.

У 1950 році Костелло розлучилася з доктором Джоном Врувінком, з яким вона одружилася в 1939 році. Останні роки свого життя вона провела у відносній ізоляції, керуючи фермою з вирощування авокадо.

Вона померла від емфіземи у Фолбруку, штат Каліфорнія, у 1979 році.

Найбільш значущі роботи Долорес Костелло (Dolores Costello)

Вся фільмографія Долорес Костелло (Dolores Costello)