Божевільні християни (Mady Christians)

Божевільні християни (Mady Christians) - відома з робіт у таких проектах: «» (1937), «Лист від невідомої жінки» (1948), «» (1944), «» (1926), «» (1926),

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Марґерита Марія «Меді» Крістіанс (19 січня 1892 – 28 жовтня 1951) — австрійська актриса, натуралізована громадянка США, яка мала успішну акторську кар’єру у театрі та кіно в Сполучених Штатах, доки не потрапила у чорний список під час маккартизмської епохи. Народилася 19 січня 1892 року в родині Рудольфа Крістіанс, відомого німецького актора, та його дружини Берти. Коли їй було один рік, сім’я переїхала до Берліна, а у 1912 році — до Нью‑йорка, де батько став генеральним менеджером театру Irving Place. П’ять років потому вона повернулася до Європи, щоб вчитися у Макса Райнхардта.

Вона знялася в кількох європейських фільмах до початку 1930‑х. У 1929 році зіграла головну роль у першому повнометражному звукозаписному фільмі, знятому в Німеччині, Das ist, was ich geliebt habe («Ти, кого я кохала»). У 1933 році вона вирушила у турне по Сполучених Штатах у постановці «Marching By» і наступного року отримала контракт на Бродвеї, що дозволив їй, як і багатьом іншим німецьким художникам, знайти притулок у Сполучених Штатах від нацистського режиму.

На Бродвеї Крістіанс грала королеву Гертруду у Гамлеті та леді Персі у Генрі IV, частина I у постановці режисерки Маргарет Вебстер. Вебстер входила до невеликої, проте впливової групи лесбійських продюсерок, режисерок і актрис у театрі (до цієї групи належали Єва Ле Гальєн і Черіл Кроуфорд). Вебстер і Крістіанс стали близькими подругами: за словами біографа Вебстер Міллі С. Барангер, ймовірно, вони були й закоханими.

Вона також зіграла у п’єсі Ліліан Хеллман «Watch on the Rhine». У 1944 році вона вперше виконала головну роль у п’єсі I Remember Mama. Останні кіноролі Крістіанс — у фільмах All My Sons (за п’єсою Артура Міллера) і Letter from an Unknown Woman, обидва випущені у 1948 році.

Під час Другої світової війни Крістіанс займалася політичною діяльністю на користь біженців, прав працівників (особливо в театрі та кіно) і допомоги російським військам; ці зусилля привернули до неї увагу Федерального бюро розслідувань (ФБР) та інших антикомунистичних інституцій і організацій. Окрім політичної роботи, Крістіанс публічно критикувала Комітет Палати представників США з питань ненадійної діяльності (House Committee on Un-American Activities) на початку 1941 року і порівнювала розслідування Сенатським підкомітетом внутрішньої безпеки щодо пропаганди у американському кіно з нацистським переслідуванням кінематографістів і радіоактерів у 1930‑х роках. У 1950 році підрозділ внутрішньої безпеки ФБР розпочав розслідування Крістіанс, яку конфіденційний інформатор назвав «прихованим комуністом». Коли ім’я Крістіанс потрапило у Red Channels — так звану «біблію» чорного списку телерадіомовців, її кар’єра фактично закінчилася.

Найбільш значущі роботи Божевільні християни (Mady Christians)

Вся фільмографія Божевільні християни (Mady Christians)