Божевільні християни (Mady Christians)

Божевільні християни (Mady Christians) - відома з робіт у таких проектах: «» (1937), «Лист від невідомої жінки» (1948), «» (1944),

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Маргарита Марія "Меді" Крістіанс (19 січня 1892 – 28 жовтня 1951) була австрійською акторкою та громадянкою США, яка мала успішну кар'єру в театрі та кіно у Сполучених Штатах, поки її не внесли до "чорного списку" під час епохи Маккарті. Вона народилася 19 січня 1892 року від Рудольфа Крістіанса, відомого німецького актора, та його дружини Берти. Коли їй було рік, її сім'я переїхала до Берліна, а в 1912 році – до Нью-Йорка, де її батько став генеральним менеджером театру Irving Place. Через п'ять років вона повернулася до Європи для навчання у Макса Рейнхардта.

До початку 1930-х років вона знялася в багатьох європейських фільмах. У 1929 році вона зіграла головну роль у першому німецькому звуковому фільмі "Це ти, кого я кохав". У 1933 році вона гастролювала Сполученими Штатами з виставою під назвою "Marching By", а наступного року їй запропонували контракт на Бродвеї, який дозволив їй, як і багатьом іншим німецьким митцям, шукати притулку від нацистського режиму в Сполучених Штатах.

На Бродвеї Крістіанс зіграла королеву Ґертруду у "Гамлеті" та леді Персі у "Генрі IV, частина I", постановку здійснила режисерка Маргарет Вебстер. Вебстер була частиною невеликої, але впливової групи лесбійок-продюсерок, режисерок і акторок у театрі (до якої також входили Ева Ле Гальєнн та Шеріл Кроуфорд). Вебстер і Крістіанс стали близькими подругами: за словами біографа Вебстер Міллі С. Баранджер, існує ймовірність того, що вони були закоханими.

Вона також знялася у виставі Ліліан Хелман "Спостереження на Рейні". Вона виконала головну роль у п'єсі 1944 року "Я пам'ятаю маму". Її останніми ролями у кіно були в фільмах "Всі мої сини", заснованому на п'єсі Артура Міллера, та "Лист від невідомої жінки", обидва вийшли в 1948 році.

Під час Другої світової війни Крістіанс брала участь у політичній діяльності на підтримку біженців, захисту прав робітників (особливо в театрі та кіно) та допомоги російським воєнам. Ця діяльність привернула увагу Федерального бюро розслідувань (ФБР) та інших антикомуністичних організацій та установ. Окрім політичної діяльності, Крістіанс також публічно критикувала Комітет Палати представників з питань "неамериканської діяльності" на початку 1941 року і порівняла розслідування підкомітету Сенату з питань внутрішньої безпеки щодо пропаганди у американських фільмах із переслідуванням нацистами акторів та радіоведучих у 1930-х роках. У 1950 році відділ внутрішньої безпеки ФБР розпочав розслідування проти Крістіанс, яку була ідентифікована як "прихована комуністка" анонімним інформатором. Коли ім'я Крістіанс з'явилося в "Red Channels", своєрідній "біблії" "чорного списку" для радіомовників, її кар'єра була фактично закінчена.

Найбільш значущі роботи Божевільні християни (Mady Christians)

Вся фільмографія Божевільні християни (Mady Christians)