Рожер Борніш (Roger Borniche)

Роже Борніш (7 червня 1919 – 16 червня 2020) був французьким письменником і детективом Служби державної безпеки (Sûreté nationale).

Борніш народився у Віней-Сен-Фірмен, департамент Уаза. Він почав як співак, але його музична кар’єра, що тільки починалася, була перервана німецьким вторгненням 1940 року. Щоб заробити на життя, він влаштувався детективом у магазин. У 1943 році він приєднався до Служби державної безпеки як інспектор, щоб уникнути відправки на примусові роботи. Його завданням було полювання на Опір, але замість цього він допомагав партизанам тікати з окупованої Франції. Він дезертирував у 1944 році, за кілька днів до висадки в Нормандії.

Після звільнення Франції в серпні його було відновлено на посаді в Службі державної безпеки та призначено забезпечувати дотримання французьких законів про аборти. Наступного року його перевели до відділу розслідування вбивств.

4 вересня 1947 року його було призначено захопити втікача-вбивцю, Еміля Буйссона. Борніш зберігав важливі слідчі матеріали у своєму кабінеті, змушуючи інших слідчих домовлятися з ним про їхній вміст; інші слідчі робили те ж саме. Він також конкурував з іншими відомствами за інформаторів, які намагалися налаштувати слідчих один проти одного заради більшої винагороди. За ним іноді стежили інші слідчі, і йому доводилося тікати від «хвоста», щоб зустрітися з інформатором.

Розслідування Борніша залежали від інформаторів та французьких записів, які вимагали від будь-якої людини, що зупиняється в готелі або орендує кімнату, вказувати своє ім’я та номер посвідчення особи. Ці записи надсилалися до поліції. Борніш ніколи не визнавав, що бив своїх в’язнів, але з його творів видно, що він не здивувався, виявивши, що в’язень уже жорстоко побитий, коли просив його на допит. Він міг домовлятися з інформаторами, пропонуючи їм підписаний дозвіл на перебування в Парижі (незважаючи на те, що іншими поліцейськими силами їм було заборонено в’їзд до міста) та затримуючи розповсюдження офіційних ордерів, тримаючи повідомлення замкненими у своєму столі.

Борніш спіймав свою ціль, змусивши інформатора заманити Буйссона в пастку. Борніш і Служба державної безпеки затримали його під час обіду в ресторані 10 червня 1950 року. Борніша нагородили підвищенням до головного інспектора та бонусом у 30 000 франків.

Він вийшов на пенсію у 1956 році та заснував власне детективне агентство в Парижі. Його перші мемуари, «Flic Story», стали основою для фільму 1975 року за участю Алена Делона в ролі Борніша, де зображено реальне переслідування Борнішем Еміля Буйссона.

Джерело: Стаття «Roger Borniche» з англійської Вікіпедії, ліцензована під CC-BY-SA 3.0.