Анна Мей Вонґ (Anna May Wong)

Анна Мей Вонґ (Anna May Wong) - , Режисер, Продюсер відома з робіт у таких проектах: «Shanghai Express» (1932), «Шанхайський експрес» (1932), «Peter Pan» (1924), «Пітер Пен» (1924), «Across to Singapore» (1928),

Вонг Лю Цзон (3 січня 1905 – 3 лютого 1961), відома під псевдонімом Анна Мей Вонг, була американською актрисою, чия багаторічна кар'єра охопила епохи німого та звукового кіно, телебачення, театр і радіо. Окрім того, що вона визнана першою китайсько-американською зіркою кіно, а також першою американкою азійського походження, яка здобула світову славу, її також вважали визнаною іконою моди, оскільки вона була однією з перших зірок, хто перейняв стиль «флеппер».

Народившись неподалік від Чайна-тауна в Лос-Анджелесі в сім'ї китайсько-американців у другому поколінні, Вонг змалечку захопилася кіно і залишила навчання, щоб зосередитися на акторській кар'єрі. Після кількох ролей непідписаних статистів у німих фільмах вона отримала свою першу головну роль у стрічці «Ціна моря» (1922), одному з перших кольорових фільмів. Роль у фільмі Дугласа Фербенкса «Крадій з Багдада» (1924) допомогла їй досягти міжнародного визнання. Втомлена від стереотипних другорядних ролей, наприкінці 1920-х років вона залишила Голлівуд і виїхала до Європи, де знялася в кількох п'єсах разом із такими відомими іменами, як Лоренс Олів'є. Свій останній німий фільм «Пікаділі» (1929) вона зняла в Британії, що принесло їй широке визнання. Її перший звуковий фільм «Полум'я кохання» (1930) був записаний трьома мовами: англійською, французькою та німецькою. Першу половину 1930-х років вона провела в подорожах між Сполученими Штатами та Європою, працюючи в кіно та театрі. Вонг знялася в таких фільмах ранньої епохи звукового кіно, як «Дочка дракона» (1931) та «Дочка Шанхая» (1937), а також разом із Марлен Дітріх у стрічці Йозефа фон Стернберга «Шанхайський експрес» (1932). Ці фільми принесли їй ще більшу славу, яку вона використовувала для висловлення своїх рішучих політичних поглядів. Хоча вона відстоювала інтереси китайсько-американців і критикувала стереотипні ролі, які грала, китайська преса та критики продовжували вважати її ганьбою для країни. Переживши найтяжче розчарування у своїй кар'єрі, коли студія Metro-Goldwyn-Mayer відмовилася розглянути її кандидатуру на головну роль китайки у фільмі «Земля» (1937), обравши натомість білу німецьку актрису в «жовтому гримі» (yellowface), Вонг провела рік у подорожі Китаєм, відвідавши рідне село своїх предків і вивчаючи китайську культуру. Повернувшись до Голлівуду, наприкінці 1930-х вона знялася в кількох фільмах категорії «B», у яких китайсько-американці були зображені в позитивному світлі.

З початком Другої світової війни вона менше зосередилася на кінокар'єрі та вирішила присвятити свій час і гроші допомозі Китаю в боротьбі проти японської інвазії. Повернувшись до публічного простору в 1950-х роках через кілька появ на телебаченні, вона створила власне детективне телешоу під назвою «Галерея мадам Лю-Цзон» (1951), що стало першим телешоу в США з головною роллю американки азійського походження. Вона мала повернутися в кіно у фільмі «Пісня квіткового барабана» (1961), але померла від серцевого нападу.

Протягом десятиліть після її смерті Вонг пам'ятали переважно за стереотипні ролі, які їй давали, хоча згодом критики почали переоцінювати її життя та кар'єру. У 2022 році Вонг стала першою американкою азійського походження, зображеною на американській монеті, коли в обіг надійшли чверті долара з її образом. У 2023 році компанія Mattel випустила ляльку Барбі за образом Вонг на честь Місяця спадщини американців азійського походження та жителів тихоокеанських островів.

Найбільш значущі роботи Анна Мей Вонґ (Anna May Wong)

Вся фільмографія Анна Мей Вонґ (Anna May Wong)