Анна Мей Вонґ (Anna May Wong)

Анна Мей Вонґ (Anna May Wong) - , Режисер, Продюсер відома з робіт у таких проектах: «Shanghai Express» (1932), «Шанхайський експрес» (1932), «Peter Pan» (1924), «Пітер Пен» (1924), «Limehouse Blues» (1934),

Вонг Лю Цзон (3 січня 1905 — 3 лютого 1961), відома під псевдонімом Анна Мей Вонг, була американською актрисою, чия тривала кар'єра охопила епохи німого та звукового кіно, телебачення, театр і радіо. Окрім того, що вона визнана першою кінозіркою китайсько-американського походження, а також першою азійсько-американкою, яка здобула світову славу, її вважали визнаною іконою моди, оскільки вона була однією з перших зірок, що прийняла стиль «флеппер».

Народившись неподалік від Чайна-тауна в Лос-Анджелесі в сім'ї китайсько-американців у другому поколінні, Вонг змалеку захопилася кіно і залишила навчання, щоб зосередитися на акторській кар'єрі. Отримавши спочатку ролі незазначених статистів у німих фільмах, вона зіграла свою першу головну роль у стрічці «Ціна моря» (1922), одному з перших кольорових фільмів. Роль у фільмі Дугласа Фербенкса «Крадій з Багдада» (1924) допомогла їй досягти міжнародного визнання. Втомлена від пропозицій стереотипних другорядних ролей, наприкінці 1920-х років вона залишила Голлівуд і виїхала до Європи, де знялася в кількох п'єсах поруч із такими відомими іменами, як Лоренс Олівіє. Свій останній німий фільм вона зняла в Британії — це була стрічка «Пікаділі» (1929), яка принесла їй широке визнання. Її перший звуковий фільм «Полум'я кохання» (1930) був записаний трьома мовами: англійською, французькою та німецькою. Першу половину 1930-х років вона провела в подорожах між Сполученими Штатами та Європою, працюючи в кіно та театрі. Вонг знялася у фільмах ранньої епохи звукового кіно, таких як «Донька дракона» (1931) та «Донька Шанхаю» (1937), а також разом із Марлен Дітріх у стрічці Йозефа фон Стернберга «Шанхайський експрес» (1932). Ці фільми принесли їй ще більше слави, яку вона використовувала для висловлення своїх твердих політичних поглядів. Хоча вона виступала на захист прав китайсько-американців і критикувала стереотипні ролі, які грала, китайська преса та критики продовжували вважати її ганьбою для країни. Переживши найгірше розчарування у своїй кар'єрі, коли студія Metro-Goldwyn-Mayer відмовилася розглянути її кандидатуру на головну роль китайки у фільмі «Земля» (1937), обравши натомість білу німецьку актрису в «жовтому гримі», Вонг провела рік у подорожі Китаєм, відвідавши рідне село своїх предків і вивчаючи китайську культуру. Повернувшись до Голлівуду, наприкінці 1930-х вона знялася в кількох фільмах категорії «B», у яких китайсько-американці були зображені в позитивному світлі.

З початком Другої світової війни вона менше зосередилася на кінокар'єрі та вирішила присвятити свій час і гроші допомозі китайцям у боротьбі проти японської інвазії. Повернувшись у публічний простір у 1950-х роках через кілька появ на телебаченні, вона створила власне детективне шоу «Галерея мадам Лю-Цзон» (1951), що стало першим телешоу в США з головною роллю азійсько-американки. Вона мала повернутися до кіно у фільмі «Пісня квіткового барабана» (1961), але померла від серцевого нападу.

Протягом десятиліть після її смерті Вонг згадували переважно через стереотипні ролі, які їй давали, хоча згодом критики почали переоцінювати її життя та кар'єру. У 2022 році Вонг стала першою азійсько-американкою, зображеною на американській монеті, коли в обіг увійшли чверті долара з її образом. У 2023 році компанія Mattel випустила ляльку Barbie за образом Вонг на честь Місяця спадщини азійських американців та жителів тихоокеанських островів.

Найбільш значущі роботи Анна Мей Вонґ (Anna May Wong)

Вся фільмографія Анна Мей Вонґ (Anna May Wong)