(Gladys Hulette)

(Gladys Hulette) - відома з робіт у таких проектах: «Go Straight!» (1925), «Go Straight!» (1925),

З Вікіпедії

Гледіс Гюлетт (21 липня 1896 — 8 серпня 1991) була актрисою німого кіно з Аркейда, штат Нью-Йорк. Її кар'єра розпочалася в перші роки існування німих фільмів і тривала до середини 1930-х років.

Вона вперше виступила на сцені у віці трьох років, а на екрані — коли їй було сім. Гюлетт також була талановитою художницею. Її мати була зіркою опери. У своїх перших повнометражних фільмах вона працювала за контрактом зі студією Vitagraph. На початку створення німого кіно існувало певне упередження: вважалося непристойним для акторів бродвейських театрів з'являтися в кінофільмах. Пізніше Гюлетт згадувала про це, зазначаючи, що героями фільмів переважно були рятувальники з Коні-Айленда. Одній компанії вдалося переконати провідного театрального актора зіграти роль Гамлета на екрані. Це започаткувало приплив більшої кількості бродвейських акторів у цей новий вид мистецтва.

До 1917 року фільми з Гюлетт знімав провідний режисер Вільям Парк. Того року вона знялася у своєму найпопулярнішому на той момент фільмі «Вулиці ілюзій» (Streets of Illusion). У ролі Бім Гюлетт працювала разом із Річардом Бартельмессом та Дж. Г. Гільмором. Парк володів театральними трупами і допомагав Гюлетт створювати один хіт за іншим.

До 1921 року вона стала ветераном кіноіндустрії. Вона знову зіграла в парі з Бартельмессом, цього разу у фільмі «Терпимий Давид» (Tol'able David), де виконала роль інженю — Естер Хатберн. В інтерв'ю вона зазначила, що не бажала інших типів ролей, окрім тієї, що зіграла в цьому фільмі. Пізніше вона шукала ролі в комедіях-драмах, які виконала у стрічках «Валет сердець» (Jack O' Hearts, 1926) та «Попелюшка з Боуері» (A Bowery Cinderella, 1927). Дебют Гюлетт у звуковому кіно відбувся у фільмі «Співачка в кабаре» (Torch Singer, 1933). Її останніми появами на екрані стали фільм «Її перепродажна вартість» (Her Resale Value, 1933) та незазначені ролі у стрічках «Дівчина з Міссурі» (The Girl From Missouri) та «Запізнившись на годину» (One Hour Late), обидва 1934 року.

Найбільш значущі роботи (Gladys Hulette)

Вся фільмографія (Gladys Hulette)