(Henri Alleg)

Гаррі Салем, відомий як Анрі Аллег, народився 20 липня 1921 року в Лондоні та помер 17 липня 2013 року в 19-му окрузі Парижа. Він був французьким журналістом, членом Французької комуністичної партії (ФКП) і колишнім директором газети «Alger Républicain». Він відомий як автор книги «Питання» (La Question), у якій викривається застосування тортур під час Алжирської війни.

Народившись у Лондоні в родині російсько-польських євреїв, Анрі Аллег ніколи повністю не приймав свою єврейську ідентичність через свої погляди на Ізраїль як на інструмент расистського колоніалізму. Частину дитинства Аллег провів у Парижі, де під час громадянської війни в Іспанії він опинився в дедалі більш політизованому шкільному середовищі разом із італійськими біженцями, які виступали проти прибуття Муссоліні до Франції, а також із євреями з Німеччини.

У 1939 році Аллег виїхав до Алжиру і у віці 18 років тісно пов'язався з Алжирською комуністичною партією. У 1946 році він одружився з Жільберт Серфаті, яка, як і він, стала палкою комуністичною активісткою. У 1951 році він став редактором щоденної газети «Alger Républicain». У 1955 році, після заборони газети, він пішов у підпілля. Буалем Хальфа, перший мусульманин, який очолив велику щоденну газету, залишив посаду попереднього року, щоб приєднатися до преси Алжирської комуністичної партії.

Проте Анрі Аллег продовжував надсилати статті до Франції, деякі з яких публікувала газета «L'Humanité». 12 червня 1957 року він був заарештований десантниками 10-го парашутного полку в будинку свого друга Моріса Одена, молодого асистента з математики та соратника по Алжирській комуністичній партії, якого заарештували напередодні та замордували до смерті. Протягом місяця його тримали в полоні в Ель-Біарі, де він піддавався тортурам протягом кількох сесій. Повідомляють, що він стійко протистояв своїм катам, переважно лейтенантам Андре Шарбоньє та Філіппу Еруліну під командуванням капітана Марселя Девіса, заявляючи: «Я чекаю на вас: я вас не боюся». Потім його перевели до табору Лоді (провінція Медеа), а згодом до Барбарусса — суворої цивільної в'язниці в Алжирі. Після перевезення до Франції він був ув'язнений у в'язниці Ренна. Скориставшись перебуванням у лікарні, він втік. За допомогою комуністичних активістів, зокрема Альфреда Локуссоля, він дістався Чехословаччини.

Він повернувся до Франції після підписання Евіанських угод, а потім знову до Алжиру, де брав участь у відродженні газети «Alger Républicain». Ставши «персоною нон грата» в Алжирі після державного перевороту Хуарі Бумедієна, він повернувся до Франції в 1965 році. З 1966 по 1980 рік він знову писав для щоденника «L'Humanité», де згодом став генеральним секретарем. Він оселився в Палезо, де прожив до кінця своїх днів. У 2005 році він співавтором підписав листа до Президента Республіки з проханням до французького уряду визнати факт покинення армії харкісів у 1962 році.

Анрі Аллег помер 17 липня 2013 року. Під час його похорону на цвинтарі Пер-Лашез 29 липня 2013 року, у присутності представників урядів Франції та Алжиру, президент Алжиру в повідомленні, зачитаному від його імені, нагадав, що книга «Питання» є «одним із тих основних текстів, які завдяки своєму універсальному впливу та усвідомленню, що виникло в усьому світі, беззаперечно сприяли служінню благородній справі прав людини в цілому». Анрі Аллег похований на цвинтарі в Палезо.