Гаррієт Нельсон (Harriet Nelson)

Гаррієт Нельсон назавжди посідатиме почесне місце поруч із Барбарою Біллінгслі та Джейн Ваятт у «Залі слави мам золотої ери телебачення». Протягом чотирнадцяти років вона, її чоловік Оззі Нельсон та їхні двоє синів, Девід Нельсон і Ріккі Нельсон, були втіленням ідеальної нуклеарної сім'ї 50-х років. Гаррієт, донька акторів, була практично народжена в дорожній валізі. Свій дебют на сцені вона відбула разом із батьками, коли їй було лише шість тижнів. У ранні роки ця красуня з Айови навчалася в Академії Святої Агнеси. Будучи сліпучою красунею в юності, вона виступала у водевілях, де й привернула увагу саксофоніста Оззі Нельсона, який у 1932 році найняв її вокалисткою свого оркестру. Через три роки вони одружилися. Гаррієт мала сміливий, зухвалий характер, який став ідеальним противагою доброзичливій і дещо ніяковій манері Оззі в їхніх імпровізаційних номерах. У 40-х роках вони були постійними учасниками радіошоу Реда Скелтона і навіть зайняли його ефірний час, коли Реда призвали до армії. Під іменем Гаррієт Хіллард вона стала головною героїнею в кількох стильних і модних мюзиклах епохи війни, найвідомішим з яких став фільм «Слідом за флотом» (1936), де вона була «другою головною роллю» після Фреда Астера та Джинджер Роджерс. Серед інших менш помітних робіт були «Коконутоу Гроув» (1938), «Кохана кампусу» (1941) з Оззі, «Джук-бокс Дженні» (1942) та «Медовий місяць у готелі» (1943), також з Оззі. Це були легкі, мелодійні фільми, але нічого особливого.

Після того як у 1944 році Гаррієт разом з Оззі запустила власний радіосеріал «Пригоди Оззі та Гаррієт», кар'єра цієї відданої сім'ї жінки стала однозначно пов'язаною з його кар'єрою. Вони перевели свою віддану радіоаудиторію на телебачення (1952–1966). Серіал «Пригоди Оззі та Гаррієт» (1952), у якому тепер грали і їхні сини, зробив увесь клан відомим у кожній родині. Девід пішов стопами батька, ставши режисером і продюсером, тоді як Ріккі перетворився на ідола підлітків з такими хітами, як «Hello, Mary Lou» та «Travelin' Man» — піснями, які вперше прозвучали в шоу. Після завершення довгого шляху серіалу Оззі та Гаррієт трохи сповільнили темп і оселилися в Лагуна-Біч, Каліфорнія, час від часу виступаючи на сцені. Другий серіал під назвою «Дівчата Оззі» (1973) протримався лише один сезон.

Після смерті Оззі в 1975 році Гаррієт стала дещо замкненою, за винятком кількох короткометражних фільмів або гостьових появ. Вона так і не одужала повністю після загибелі сина Ріккі в авіакатастрофі в 1985 році. Вона була люблячою бабусею актриси Трейсі Нельсон та рок-музикантів-близнюків Меттью Нельсона та Ганнара Нельсона, яких називали просто «Nelson». Більшу частину свого життя вона палила, але ніколи не робила цього публічно, вважаючи, що це не пасує її образу «ідеальної мами». Вона померла від емфіземи та застійної серцевої недостатності в 1994 році.