Лашкаво прошимо

Філіп Абрамс керує поштовим відділенням у Салоні-де-Провансі на півдні Франції, де його дружина Жулі вже певний час почувається нещасною. Сподіваючись, що переїзд на середземноморське узбережжя підніме їй настрій, він намагається організувати переведення за допомогою махінацій, але його викривають і відправляють у Берг, маленьке містечко на самому півночі, неподалік від Дюнкерка. Переконаний, що в цьому регіоні холодно, а місцеві жителі непривітні, він їде сам, проте згодом відкриває для себе місце, яке йому подобається, та колег, до яких він прикипає, зокрема місцевого поштаря Антуана. Коли Жулі вирішує приєднатися до нього, Філіпу доводиться приховувати, наскільки сильно він полюбив північ.

Режисером стрічки виступив Дені Бун, який також зіграв роль Антуана. Роль Філіпа виконав Кад Мерад, а Жулі зіграла Зої Фелікс; також уSupporting cast знявся Філіп Дюкен. Сценарій Дені Бун написав разом з Олександром Шарло та Франком Маньє, а продюсерами фільму стали Клод Беррі та Жером Сейду. Картина з бюджетом близько 11 мільйонів доларів зібрала у світовому прокаті приблизно 247 мільйонів, що стало винятковим результатом для французької комедії такого масштабу. Це був перший режисерський досвід Буна, після якого він зняв такі стрічки, як «Митниця дає добро», «Кохання — найкращі ліки» та інші.

Відгуки глядачів були переважно позитивними, хоча й не однозначними: на IMDb фільм має рейтинг 7,1/10 за основую 47 000 голосів, а на TMDB — 6,7/10 за pribliзно 2 600 голосів. Рейтинг кінокритиків 5,6/10 на основі дев'яти відгуків є нижчим за обидва показники глядачів.