Jiro Dreams of Sushi

«Jiro Dreams of Sushi» — це документальний фільм про Дзіро Оно, 85-річного майстра суші, який керує Sukiyabashi Jiro — крихітним ресторанчиком приблизно на десять місць, розташованим в одному з підземних переходів Токіо. Попри те, що в меню є лише суші, заклад має три зірки Мішлен, а столик тут потрібно бронювати задовго до візиту. Дзіро присвячує свою справу з невблаганною дисципліною, і навіть після десятиліть роботи за стійкою він продовжує прагнути ідеалу досконалості. Центральний конфлікт стрічки полягає не лише в цьому пошуку, а й у ціні, яку за це платять люди поруч із ним, зокрема його старший син Йошікадзу, який навчається у батька, усвідомлюючи, що згодом успадкує і ресторан, і всі пов'язані з ним очікування.

Режисером картини виступив Девід Гелб; це була його перша повнометражна робота, після якої вийшли «Ефект Лазаря», «Обі-Ван Кенобі: Повернення Джедая» та «Стен Лі». Продюсерами стали Кевін Івашіна та Tom Pellegrini. У фільмі Дзіро Оно, Йошікадзу, Такаші Оно, Масухіро Ямамото, Дайсуке Наказама та Хачіро Мізутані грають самих себе, і автори дозволяють героям висловлюватися самостійно, не вдаючись до допомоги диктора.

Документальний фільм вийшов у 2011 році, триває 82 хвилини та зібрав у світовому прокаті близько 3 мільйонів доларів — скромний показник, який, проте, значно перевищив масштаб проєкту. На IMDb стрічка має рейтинг 7,8/10 на основі близько 40 000 голосів, а на TMDB — 7,7/10 за результатами приблизно 800 голосів, що свідчить про однозначно позитивну та стабільну реакцію глядачів. Рейтинг від кінокритиків 7,8/10 на основі 93 відгуків майже повністю збігається з цими оцінками, що вказує на однаково високе сприйняття фільму як професійними оглядачами, так і звичайнимю аудиторією.