Nuit debout

Хоча «Nuit debout» відкривається розповіддю жінки, яка висловлює обурення через брак електроенергії в Кіншасі, прямий характер цієї лайки стримується способом її подачі: зображення, що має супроводжувати голос, спочатку відсутнє, а потім потріюється. Фільм здається результатом дії пустотливої призми, яка то множить зображення, то поєднує його з іншими. Комбінуючи яскраві кадри, що межують з абстракцією, з ембієнтними звуками, режисер пропонує авторську варіацію на тему документальної традиції — міської симфонії. Візуальний потік такий же нестабільний, як і електричний струм, і буває, що темрява без попередження заповнює екран. Зображення відлунюють одне одним або іноді узгоджуються, створюючи справжні триптихи.