Ед Вуд

Ed Wood (1994)
7.8/10
229 057
—
немає оцінок
7.5/10
2617
7.8/10
191000
Оцініть фільм:

Короткий зміст

«Ед Вуд» розповідає про мрійника з Голлівуду 1950-х років, який прагне стати режисером, попри відсутність фахової освіти та будь-якого природного хисту до кіно. Оточений дивакуватими однодумцями, він один за одним знімає дешеві горори та науково-фантастичні стрічки. Поворотним моментом стає знайомство з Белою Лугоші — старіючою зіркою, відомою за роллю Дракули, навколо якого Вуд вирішує побудувати свій новий проєкт. Сюжет стрічки ґрунтується на контрасті між безмежним ентузіазмом Вуда та ігноруванням або насмішками, з якими зустрічають його фільми.

Режисером картини виступив Тім Бертон, що працював над сценарієм Скотта Олександра та Ларрі Карашевскі. Це восьмий із двадцяти двох повнометражних фільмів Бертона, випущений у період між стрічками «Бетмен повертається» та «Марс атакує!». Головну роль виконав Джонні Депп, також у фільмі знялися Мартін Ландау (у ролі Лугоші), Сара Джессіка Паркер (Долорес Фуллер), Патриція Аркетт (Кеті О'Хара), Джеффрі Джонс (Крісвелл) та Г. Д. Спрадлін (пастор Лемон). Продюсерами виступили Тім Бертон, Деніз Ді Нові та Майкл Флінн; у виробництві брали участь компанії Touchstone Pictures, Tim Burton Productions та Di Novi Pictures.

Фільм вийшов у вересні 1994 року. Його бюджет становив 18 мільйонів доларів США, а світові касові збори сягнули близько 6 мільйонів доларів США, що є слабким показником для студійного релізу. Глядачі високо оцінили стрічку: 7,8/10 на IMDb (за 191 000 голосів) та 7,5/10 на TMDB (за 2 591 голос). Ще більш позитивними були відгуки критиків, які поставили оцінку 8,1/10 на основі 74 рецензій, що є рідкісним випадком, коли бали преси перевищують оцінки глядачів.

Що залишилося за кадром

  • Фільм створено за мотивами книги Рудольфа Грея "Кошмар екстазу" (Rudolph Grey, "Nightmare of Ecstasy").
  • Згідно з фільмом, Ед Вуд познайомився з Лугоші, але насправді ідея залучити Лугоші до фільмів Вуда належала письменнику Алексу Гордону, який і познайомив режисера з цим актором.
  • Щоб досягти схожості з Білою Лугоші, гример Рік Бейкер створив для Мартіна Ландау спеціальний пластичний макіяж. Бейкер наносив його таким чином, щоб Ландау не відчував дискомфорту під час відтворення емоцій та гримас. Для своєї ролі актор переглянув 25 фільмів із Лугоші та сім його інтерв'ю, знятих між 1931 і 1956 роками.
  • Режисер вирішив знімати фільм у чорно-білій гамі, наслідуючи стиль фільмів Вуда. Освітлення для зйомок також було встановлено та підібрано відповідно до монохромного зображення, що створило реалістичний ефект зйомок того періоду.
  • Основні зйомки розпочалися у серпні 1993 року і тривали протягом 72 дні.
  • Говард Шор використовував деякі музичні теми з оригінальних фільмів Вуда для створення саундтреку до стрічки Бертона.
  • У 1980 році, через два роки після смерті, Ед Вуд був визнаний «найгіршим режисером» за всю історію Голлівуду.
  • Картина Вуда «План 9 з відкритого космосу» 1959-го року вважається найгіршим фільмом за всю історію кіно.
  • У фільмі є цитати з картин Вуда «Глен або Гленда» («Glen or Glenda», 1953 р.), «Наречена монстра» («Bride of the Monster», 1955 р.), «План 9 з відкритого космосу» («Plan 9 from Outer Space», 1958 р.). Є також фрагмент з раннього фільму за участю Бели Лугоші — «Білий Зомбі» («White Zombie», 1932 р.).
  • У реальному житті, «План 9 з відкритого космосу» був показаний лише через 3 роки після закінчення зйомок, у невеликому, маловідомому кінотеатрі.
  • Насправді, Бела Лугоші помер не до зйомок «Плану 9», а після того, як було відзнято 10 хвилин фільму.
  • За словами Деппа, не минуло й 10 хвилин після пропозиції Тіма Бертона знятися у фільмі, як він погодився. На той час актор був дещо розчарований кіномистецтвом, а ця роль дала Деппу можливість «розправити плечі та повеселитися». А робота з Мартіном Ландау «відновила» його «любов до акторської майстерності». Тоді Депп вже був знайомий з деякими роботами Едварда Вуда через Джона Уотерса, який показав йому «Глена або Гленду» та «План 9 з відкритого космосу». Щоб краще втілити образ Вуда, актор вивчав акторську гру Джека Хейлі у «Чарівнику країни Оз» (1939), де Хейлі виконав роль залізного дроворуба. Депп переглядав декілька виступів Рональда Рейгана, оскільки вважав їх різновидом сліпого оптимізму, і вважав, що це ідеально підходить для Вуда. Актор також намагався симулювати низький голос Кейсі Касема та «ту дуже впевнену і жваву комерційну якість у його голосі». За порадою Бертона, Депп вивчав гру Міккі Руні в пізніх фільмах про пригоди Енді Гарді.
  • Актор Грегорі Велкотт, який грав у «Плані 9 з відкритого космосу», з'явився у фільмі як камео. Він виконував роль людини, яка знайомить Вуда з Майлою «Вампіршею» Нурмі.
  • Патриція Аркетт зустрічалася з Кеті О’Харою під час зйомок. Актриса знаходила її «милою та дуже приємною».
  • Ідея фільму прийшла сценаристам Скотту Александеру та Ларрі Карацевському, коли вони навчалися в Школі кіномистецтва університету Південної Каліфорнії. Александер навіть збирався на другому курсі зробити документальну стрічку про Вуді – «Людина в ангорському светрі». Однак Карацевський тоді зі скептицизмом поставився до такої ідеї. Пізніше Александер і Карацевський разом писали сценарії до фільмів «Неслухняна дитина» та «Неслухняна дитина 2», але робота над сценаріями виключно для сімейних фільмів набридла їм обом. Тоді вони написали 10-сторінковий начерк сценарію стрічки про Вуді та продемонстрували ідею режисеру Майклу Леманну, з яким вони познайомилися ще в Школі кіномистецтва. Леманн представив проєкт продюсерці Дениз Ді Нові, з якою він працював над фільмом «Фатальне тяжіння». Сама Ді Нові до цього співпрацювала з Тімом Бертоном над фільмами «Едвард Руки-ножиці», «Бетмен повертається» та «Кошмар перед Різдвом». В результаті, Леманн, за контрактом, мав стати режисером байопіка про Вуді, а Бертон і Ді Нові – продюсерами.
  • Бертон взявся за читання «Кошмару екстазу» та деяких листів Вуда. Він був вражений тим, що в листах режисер «писав про свої фільми так, ніби він знімав «Громадянина Кейна», незважаючи на те, що люди вважали його картини найгіршими за всю історію». Бертон зізнався, що завжди був шанувальником Еда Вуда, тому фільм вийшов як захоплення, а не насмішка над творчістю Вуда. Відносини між ним і Лугоші в картині перегукуються з тісними відносинами Бертона та його власного кумира, Вінсента Прайса. Бертон говорив у своєму інтерв'ю: «Знайомство з Вінсентом справило на мене неймовірний вплив; такий самий вплив мав відчути Ед, зустрівшись зі своїм кумиром».
  • У той час Бертон готувався до режисури «Мері Райлі» для Columbia Pictures за участі Вайнони Райдер у головній ролі. Однак через рішення компанії віддати цю роль Джулії Робертс, а не Райдер, Бертон покинув проєкт. Це спонукало його взяти режисуру «Еда Вуда» у свої руки та зняти фільм у стислі терміни. В результаті він сам зайняв режисерське крісло, а Леманну віддав посаду виконавчого продюсера. Александер і Карацевскі написали 147-сторінковий сценарій за шість тижнів. Бертон прочитав його і одразу затвердив у такому вигляді, без будь-яких змін чи редагування. Бертону подобався той факт, що Вуд мало відомий масовому глядачеві, завдяки чому робота над фільмом не могла бути обмежена рамками анекдотів про «найгіршого режисера». Але найважливішим він вважав те, що Вуд і його команда робили свою справу з пристрастю.
  • Спочатку контракт на створення фільму було укладено зі студією Columbia Pictures. Але у квітні 1993 року голова компанії Марк Кантон відхилив проєкт за місяць до початку зйомок через розбіжності з Бертоном, який наполягав на зйомці картини в чорно-білій гамі та вимагав повної творчої свободи. Тоді опціоном на екранізаційні права серйозно зацікавилися такі компанії, як Paramount Pictures, Warner Bros., 20th Century Fox, але Бертон прийняв пропозицію від The Walt Disney Company, з якою він вже працював над «Кошмаром перед Різдвом». Подібно до того фільму, «Ед Вуд» також вийшов під дистрибуцією Touchstone Pictures. Disney взяла проєкт у свої руки з розрахунку на те, що Бертон і надалі залишатиметься працювати з нею, але вже зі своїм наступним фільмом він повернувся до Warner Bros. Компанія виділила 18 млн доларів бюджету та надала Бертону повну творчу самостійність, оскільки не бачила в картині великого ризику для себе. Також режисер відмовився від своєї плати за роботу над проєктом.

Схожі фільми

Чи варто дивитися цей фільм?

Щоб залишити коментар, увійдіть або зареєструйтеся. Реєстрація безкоштовна!

© ACMODASI, 2010 -2026

Всі права захищено.
Матеріали (торгові марки, відео, зображення і тексти), що знаходяться на цьому сайті належать їх правовласникам. Заборонено використовувати будь-які матеріали з цього сайту без попередньої домовленості з їх власником.
При копіюванні текстових та графічних матеріалів (відео, зображення, тексти, скріншоти сторінок) з цього сайту активне посилання на сайт www.acmodasi.com.ua обов'язково має супроводжувати такий матеріал.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за будь-яку інформацію розміщену на цьому сайті третіми особами.