Ед Вуд
Країна
Жанр
Бюджет
$18 000 000
Збори
$5 887 457
Режисер
Актори
Сценарій
Продюсер
Тім Бертон, Деніз Ді Нові, Майкл Флінн, Майкл Леман
Оператор
Композитор
Художник
Том Даффілд, Кент Бертон, Марк Віллалобос
Кастинг
Короткий зміст
Життя і кар'єра в кіно найгіршого режисера в історії кінематографа США трансвестита Едварда Вуда. Піком його кар'єри стало залучення до співпраці похилого актора Бели Лугоши, зірки фільмів жахів. Завдяки цьому Вуд і залишився в історії кіно Голлівуду.
Що залишилося за кадром
- Фільм створено за мотивами книги Рудольфа Грея "Кошмар екстазу" (Rudolph Grey, "Nightmare of Ecstasy").
- Згідно з фільмом, Ед Вуд познайомився з Лугоші, але насправді ідея залучити Лугоші до фільмів Вуда належала письменнику Алексу Гордону, який і познайомив режисера з цим актором.
- Щоб досягти схожості з Білою Лугоші, гример Рік Бейкер створив для Мартіна Ландау спеціальний пластичний макіяж. Бейкер наносив його таким чином, щоб Ландау не відчував дискомфорту під час відтворення емоцій та гримас. Для своєї ролі актор переглянув 25 фільмів із Лугоші та сім його інтерв'ю, знятих між 1931 і 1956 роками.
- Режисер вирішив знімати фільм у чорно-білій гамі, наслідуючи стиль фільмів Вуда. Освітлення для зйомок також було встановлено та підібрано відповідно до монохромного зображення, що створило реалістичний ефект зйомок того періоду.
- Основні зйомки розпочалися у серпні 1993 року і тривали протягом 72 дні.
- Говард Шор використовував деякі музичні теми з оригінальних фільмів Вуда для створення саундтреку до стрічки Бертона.
- У 1980 році, через два роки після смерті, Ед Вуд був визнаний «найгіршим режисером» за всю історію Голлівуду.
- Картина Вуда «План 9 з відкритого космосу» 1959-го року вважається найгіршим фільмом за всю історію кіно.
- У фільмі є цитати з картин Вуда «Глен або Гленда» («Glen or Glenda», 1953 р.), «Наречена монстра» («Bride of the Monster», 1955 р.), «План 9 з відкритого космосу» («Plan 9 from Outer Space», 1958 р.). Є також фрагмент з раннього фільму за участю Бели Лугоші — «Білий Зомбі» («White Zombie», 1932 р.).
- У реальному житті, «План 9 з відкритого космосу» був показаний лише через 3 роки після закінчення зйомок, у невеликому, маловідомому кінотеатрі.
- Насправді, Бела Лугоші помер не до зйомок «Плану 9», а після того, як було відзнято 10 хвилин фільму.
- За словами Деппа, не минуло й 10 хвилин після пропозиції Тіма Бертона знятися у фільмі, як він погодився. На той час актор був дещо розчарований кіномистецтвом, а ця роль дала Деппу можливість «розправити плечі та повеселитися». А робота з Мартіном Ландау «відновила» його «любов до акторської майстерності». Тоді Депп вже був знайомий з деякими роботами Едварда Вуда через Джона Уотерса, який показав йому «Глена або Гленду» та «План 9 з відкритого космосу». Щоб краще втілити образ Вуда, актор вивчав акторську гру Джека Хейлі у «Чарівнику країни Оз» (1939), де Хейлі виконав роль залізного дроворуба. Депп переглядав декілька виступів Рональда Рейгана, оскільки вважав їх різновидом сліпого оптимізму, і вважав, що це ідеально підходить для Вуда. Актор також намагався симулювати низький голос Кейсі Касема та «ту дуже впевнену і жваву комерційну якість у його голосі». За порадою Бертона, Депп вивчав гру Міккі Руні в пізніх фільмах про пригоди Енді Гарді.
- Актор Грегорі Велкотт, який грав у «Плані 9 з відкритого космосу», з'явився у фільмі як камео. Він виконував роль людини, яка знайомить Вуда з Майлою «Вампіршею» Нурмі.
- Патриція Аркетт зустрічалася з Кеті О’Харою під час зйомок. Актриса знаходила її «милою та дуже приємною».
- Ідея фільму прийшла сценаристам Скотту Александеру та Ларрі Карацевському, коли вони навчалися в Школі кіномистецтва університету Південної Каліфорнії. Александер навіть збирався на другому курсі зробити документальну стрічку про Вуді – «Людина в ангорському светрі». Однак Карацевський тоді зі скептицизмом поставився до такої ідеї. Пізніше Александер і Карацевський разом писали сценарії до фільмів «Неслухняна дитина» та «Неслухняна дитина 2», але робота над сценаріями виключно для сімейних фільмів набридла їм обом. Тоді вони написали 10-сторінковий начерк сценарію стрічки про Вуді та продемонстрували ідею режисеру Майклу Леманну, з яким вони познайомилися ще в Школі кіномистецтва. Леманн представив проєкт продюсерці Дениз Ді Нові, з якою він працював над фільмом «Фатальне тяжіння». Сама Ді Нові до цього співпрацювала з Тімом Бертоном над фільмами «Едвард Руки-ножиці», «Бетмен повертається» та «Кошмар перед Різдвом». В результаті, Леманн, за контрактом, мав стати режисером байопіка про Вуді, а Бертон і Ді Нові – продюсерами.
- Бертон взявся за читання «Кошмару екстазу» та деяких листів Вуда. Він був вражений тим, що в листах режисер «писав про свої фільми так, ніби він знімав «Громадянина Кейна», незважаючи на те, що люди вважали його картини найгіршими за всю історію». Бертон зізнався, що завжди був шанувальником Еда Вуда, тому фільм вийшов як захоплення, а не насмішка над творчістю Вуда. Відносини між ним і Лугоші в картині перегукуються з тісними відносинами Бертона та його власного кумира, Вінсента Прайса. Бертон говорив у своєму інтерв'ю: «Знайомство з Вінсентом справило на мене неймовірний вплив; такий самий вплив мав відчути Ед, зустрівшись зі своїм кумиром».
- У той час Бертон готувався до режисури «Мері Райлі» для Columbia Pictures за участі Вайнони Райдер у головній ролі. Однак через рішення компанії віддати цю роль Джулії Робертс, а не Райдер, Бертон покинув проєкт. Це спонукало його взяти режисуру «Еда Вуда» у свої руки та зняти фільм у стислі терміни. В результаті він сам зайняв режисерське крісло, а Леманну віддав посаду виконавчого продюсера. Александер і Карацевскі написали 147-сторінковий сценарій за шість тижнів. Бертон прочитав його і одразу затвердив у такому вигляді, без будь-яких змін чи редагування. Бертону подобався той факт, що Вуд мало відомий масовому глядачеві, завдяки чому робота над фільмом не могла бути обмежена рамками анекдотів про «найгіршого режисера». Але найважливішим він вважав те, що Вуд і його команда робили свою справу з пристрастю.
- Спочатку контракт на створення фільму було укладено зі студією Columbia Pictures. Але у квітні 1993 року голова компанії Марк Кантон відхилив проєкт за місяць до початку зйомок через розбіжності з Бертоном, який наполягав на зйомці картини в чорно-білій гамі та вимагав повної творчої свободи. Тоді опціоном на екранізаційні права серйозно зацікавилися такі компанії, як Paramount Pictures, Warner Bros., 20th Century Fox, але Бертон прийняв пропозицію від The Walt Disney Company, з якою він вже працював над «Кошмаром перед Різдвом». Подібно до того фільму, «Ед Вуд» також вийшов під дистрибуцією Touchstone Pictures. Disney взяла проєкт у свої руки з розрахунку на те, що Бертон і надалі залишатиметься працювати з нею, але вже зі своїм наступним фільмом він повернувся до Warner Bros. Компанія виділила 18 млн доларів бюджету та надала Бертону повну творчу самостійність, оскільки не бачила в картині великого ризику для себе. Також режисер відмовився від своєї плати за роботу над проєктом.
- Фільм поставлений за книгою Рудольфа Грея «Кошмар екстазу» (Rudolph Grey, Nightmare of Ecstasy).
- У фільмі є цитати з картин Вуда «Глен або Гленда» («Glen or Glenda», 1953 р.), «Наречена монстра» («Bride of the Monster», 1955 р.), «План 9 з відкритого космосу» («Plan 9 from Outer Space», 1958 р.). Є також фрагмент із раннього фільму за участю Бели Лугоші — «Білий Зомбі» («White Zombie», 1932 р.).
- За сюжетом фільму, Ед Вуд познайомився з Лугоші, але насправді ідея використовувати Лугоші у фільмах Вуда належала письменнику Алексу Гордону, який і познайомив режисера з цим актором.
- У реальному житті «План 9 з відкритого космосу» був показаний лише через 3 роки після завершення зйомок, у маленькому, маловідомому кінотеатрі.
- Насправді Бела Лугоші помер не до зйомок «Плану 9», а після того, як було відзнято 10 хвилин фільму.
- За словами Деппа, не минуло й 10 хвилин після пропозиції Тіма Бёртона знятися у фільмі, як він погодився. У той час актор був дещо розчарований у кіномистецтві, а ця роль дала Деппу можливість «витягнутися на повний зріст і повеселитися». А робота з Мартіном Ландау «відновила» його «любов до акторської майстерності». Тоді Депп уже був знайомий з деякими роботами Едварда Вуда через Джона Вотерса, який показав йому «Глена або Гленду» та «План 9 з відкритого космосу». Щоб краще втілити образ Вуда, актор вивчав гру Джека Хейлі у «Чарівнику країни Оз» (1939), де Хейлі виконав роль залізного дроворуба. Депп переглядав кілька виступів Рональда Рейгана, оскільки вважав їх різновидом сліпого оптимізму і вважав, що це ідеально підходить для Вуда. Актор також намагався імітувати низький голос Кейсі Касема і «ту вельми впевнену та жваву якість комівояжера в його голосі». За порадою Бёртона, Депп вивчав гру Міккі Руні в пізніх фільмах про пригоди Енді Харді.
- Щоб досягти схожості з Белою Лугоші, гример Рік Бейкер створював для Мартіна Ландау спеціальний пластичний грим. Бейкер накладав його таким чином, щоб Ландау не відчував незручностей при відображенні емоцій та гримас. Для своєї ролі актор переглянув 25 фільмів з Лугоші та сім його інтерв'ю, зроблених між 1931-м і 1956 роками.
- Актор Грегорі Уелкотт, який грав у «Плані 9 з відкритого космосу», з'явився у фільмі як камео. Він виконував роль людини, яка знайомить Вуда з Майлою «Вампірою» Нурмі.
- Патриція Аркетт зустрічалася з Кеті О’Харою під час зйомок. Актриса вважала її «милою і дуже приємною».
- Ідея фільму прийшла сценаристам Скотту Александеру та Ларрі Карацевскі, коли вони навчалися в Школі кіномистецтва університету Південної Каліфорнії. Александер навіть збирався на другому курсі зробити документальну стрічку про Вуда — «Людина в ангорському светрі». Проте Карацевскі тоді скептично поставився до такої ідеї. Пізніше Александер і Карацевскі разом писали сценарії до фільмів «Важка дитина» та «Важка дитина 2», але робота над сценаріями виключно для сімейних фільмів їм обом набридла. Тоді вони написали 10-сторінковий начерк сценарію картини про Вуда і продемонстрували ідею режисеру Майклу Леманну, з яким вони познайомилися ще в Школі кіномистецтва. Леманн представив проєкт продюсерці Деніз Ді Нові, з якою він працював над фільмом «Смертельний потяг». Сама Ді Нові до цього співпрацювала з Тімом Бертоном над фільмами «Едвард Руки-ножиці», «Бетмен повертається» та «Кошмар перед Різдвом». У підсумку, Леманн, за контрактом, мав стати режисером байопіка про Вуда, а Бертон і Ді Нові — продюсерами.
- Бертон зачитався «Кошмаром екстазу» та деякими листами Вуда. Він був вражений тим, що в листах режисер «писав про свої фільми так, ніби він знімав „Громадянина Кейна“, попри те що люди вважали його картини найгіршими за всю історію». Бертон зізнався, що завжди був шанувальником Еда Вуда, тому фільм вийшов як захоплення, а не насмішка над творчістю Вуда. Стосунки між ним і Лугоші в картині перегукуються з тісними стосунками Бертона та його власного кумира, Вінсента Прайса. Бертон говорив у своєму інтерв'ю: «Знайомство з Вінсентом справило на мене неймовірний вплив; такий самий вплив мав відчути Ед, зустрівши свого кумира».
- У той час Бертон готувався до режисури «Мері Райллі» для Columbia Pictures з Вайноною Райдер у головній ролі. Однак у зв'язку з рішенням компанії віддати цю роль Джулії Робертс, а не Райдер, Бертон пішов із проєкту. Це підштовхнуло його до думки взяти режисуру «Еда Вуда» у свої руки та зняти фільм у короткі терміни. В результаті він сам посів режисерське крісло, а Леманну віддав посаду виконавчого продюсера. Александер і Карацевскі написали 147-сторінковий сценарій за шість тижнів. Бертон прочитав його і одразу ж затвердив у тому вигляді, без будь-яких змін чи редактури. Бертону подобався той факт, що Вуд мало відомий масовому глядачеві, завдяки чому робота над фільмом не могла бути обмежена рамками анекдотів про «найгіршого режисера». Але найважливішим він вважав те, що Вуд і його команда робили свою справу з пристрастю.
- Спочатку контракт на створення фільму був укладений зі студією Columbia Pictures. Але у квітні 1993 року голова компанії Марк Кантон відхилив проєкт за місяць до початку зйомок через розбіжності з Бертоном, який наполягав на зніманні картини в чорно-білій гамі та вимагав повної творчої свободи. Тоді опціоном на екранізаційні права серйозно почали цікавитися такі компанії, як Paramount Pictures, Warner Bros., 20th Century Fox, але Бертон прийняв пропозицію від The Walt Disney Company, з якою він уже працював над «Кошмаром перед Різдвом». Подібно до того фільму, «Ед Вуд» також вийшов під дистрибуцією Touchstone Pictures. Disney взяла проєкт у свої руки з розрахунком на те, що Бертон і надалі залишиться працювати з нею, але вже зі своїм наступним фільмом він повернувся до Warner Bros. Компанія виділила 18 млн доларів бюджету і надала Бертону повну творчу самостійність, оскільки не бачила в картині великого ризику для себе. Також режисер відмовився від своєї оплати за роботу над проєктом.
- Говард Шор використав деякі музичні теми з оригінальних фільмів Вуда для створення саундтреку до стрічки Бертона.
Схожі фільми
9/10
8.8/10
8.6/10
8.6/10
8.5/10
8.4/10
8.3/10
8.2/10
8.1/10
8.1/10
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
