Пісні з другого поверху

Стрічка набуває актуальності в контексті роздумів про можливий Апокаліпсис, який, на думку багатьох, уже настав. У місті починають відбуватися неймовірні події: немолодий клерк божеволіє після безжального звільнення з роботи; на вулиці жорстоко б'ють емігранта, що заблукав; фокусник здійснює фатальну помилку прямо під час свого виступу, по-справжньому розпилявши нещасного добровольця з публіки; величезний натовп важливих і похмурих дорослих людей приносить в жертву безневинну дівчинку... Герої фільму не помітили Апокаліпсису, тому що про це не повідомили медіа. Кожен намагається вирішити свої проблеми, зведені, як виявляється, до спільного знаменника: жити в абсурді не конче означає підкоритися йому. Загалом, фільм про брехню і забуття, вічне прагнення бути з кимось, про те, як нам потрібна любов, про наше збентеження, велич і дріб’язковість, та про нашу... вразливість.