Марнославство - небезпечна штука. Наш герой дуже пихатий, і тому при будь-якому зручному випадку видає себе за крутого і відчайдушного «стрілка», здатного збити кулею на льоту муху і пришити пару сотень недругів одним пострілом. А насправді - він всього лише дрібний шахрай і гравець, який постійно поневірявся в пошуках грошей. І ось одного разу йому приходить в голову абсолютно приголомшлива ідея відкрити в містечку справжнісінький будинок розпусти.

Що залишилося за кадром

Фільм знято за мотивами роману Едмунда Нотона "Маккеб" (1959 рік).
Режисер Роберт Олтмен (1925-2006) та оператор Вілмош Зігмонд (1930-2016) вирішили спочатку "затемнити" негатив, а потім використовувати на камерах різні фільтри, замість того, щоб обробляти плівку на етапі постпродакшну. Однак, в останніх 20 хвилинах фільму цього не було зроблено, тому що Олтмену хотілося підкреслити небезпеку, яка загрожувала Маккейбу (різниця з попередніми сценами помітна, коли Маккеб приходить до тями, бере обрізане лезо і прямує до церкви).
Воррен Бітті обожнював знімати безліч дублів сцен, у яких він сам брав участь. Одного разу, коли Роберт Олтмен вже збирався завершити зйомний день, Бітті почав наполягати на додаткових дублях вже відзнятого матеріалу. Олтмен пішов, а перезнімати те, на чому наполягав Бітті, він доручив своєму асистету. За наполяганням актора було знято більше 30 дублів однієї й тієї ж сцени. Пізніше Олтмен віддячив йому тим же, коли вимагав зробити 25 дублів сцени Бітті в снігу.
У зйомках фільму було задіяно понад 50 акторів масових сцен. Роберт Олтмен дозволив їм протягом кількох днів ознайомитися з величезним місцем зйомок неподалік від Ванкувера, а потім запропонував їм самим вибрати роль (цирушника, лісника, власника салуну, домогосподарки тощо), а також самостійно підібрати одяг для свого персонажа та постійно залишатися у цій ролі протягом наступних трьох місяців.
Паровоз, на якому приїхала місіс Міллер, є автентичним і знаходиться у робочому стані; знімальна група використовувала його для забезпечення електроенергією лісопилки.
У фільмі роллю теслярів виконували як місцеві жителі, так і молоді люди з США, які ховалися від призову до військ під час в'єтнамської війни; вони були одягнені у костюми відповідної епохи, використовували інструменти того періоду, тому могли займатися своєю роботою на задньому плані, поки на передньому плані розгорталися події сюжету.
Фільм знімали у Західному Ванкувері та в Сквоміші (це невелике містечко) практично послідовно, що трапляється вкрай рідко. Знімальна група знайшла відповідне місце і створила там декорації, як МакКейб у фільмі побудував місто.
Зйомки протистояння та пожежі в церкві тривали 9 днів. Коли залишилося зняти лише ці сцени, почався снігопад. Воррену Битті не хотілося знімати під час снігопаду, але довелося, оскільки все інше вже було відзнято. У перервах між дублями учасники знімальної групи будували сніговиків і кидалися один в одного сніжками. З часом снігопад припинився, а зйомки тривали, тому падаючий сніг потім довелося додавати в кадр під час постпродакшну.
По всьому містечку були протягнуті (і замасковані) шланги, щоб мати можливість збирати воду під час дощу, коли це було потрібно для сценарію. Погода у Ванкувері, як правило, дощова, тому шланг використовували дуже рідко.
Фільм знятий за мотивами роману Едмунда Нотона «МакКейб» (McCabe, 1959).

Вам сподобався фільм?