Діамантова рука
Кінороман у 2 частинах із життя контрабандистів.
Продакшн
Збори
$2 266
Режисер
Сценарій
Moris Slobodskoy
Композитор
Олександр Зацепін
Актори
Юрій Нікулін
Semyon Semyonovich Gorbunkov
Ніна Гребешкова
Nadezhda Ivanovna Gorbunkova
Нонна Мордюкова
Varvara Pliushch
Світлана Світлична
Anna Sergeyevna
Анатолій Папанов
Lyolik
Андрій Миронов
Gennadiy Kozodoyev
Станіслав Чекан
Mikhail Ivanovich, captain
Володимир Гуляєв
Volodya, lieutenant of militsiya
Короткий зміст
У південному містечку промишляє зграя "валютників", очолювана Шефом і його помічником Графом. Скромний радянський службовець і зразковий сім'янин Семен Семенович Горбунков відправляється в закордонний круїз на теплоході, на якому також пливе Граф, який повинен забрати діаманти в одному зі східних міст і провезти їх в загіпсованій руці. Але в силу непорозуміння замість шахрая на умовленому місці попадає нічого не підозрюючий Семен Семенович і дорогоцінний гіпс накладають йому. Ось тут-то все і починається.
Що залишилося за кадром
- Під час розмови з управдомом Горбунков каже, що побував у Лондоні і там усі вважають собаку другом людини. На початку ж фільму його дружина Надя каже, що він їде за кордон вперше. Те, що Семен Семенич протягом круїзу побував у Лондоні, виключено, оскільки шлях круїзу в такому разі виходить неймовірним (Стамбул, потім Лондон). Швидше за все, круїз проходив Середземним морем.
- Коли Козодоєв під'їжджає до бази, де Горбункову мали зняти гіпс «без шуму та пилу», він у жіночому одязі — у спідниці. Але всередині бази він уже в штанях і в майці.
- У сцені, де герой Миронова запрошує Сеню на риболовлю, він підходить до столика, тримаючи в руках ескімо на паличці, а за кілька секунд воно перетворюється на кульки морозива у вазочках.
- Основа сюжету (контрабандисти та боротьба з ними) розходилася з реальністю — згідно з радянським законодавством, у країну можна було безперешкодно провезти до 10 кг золота або золотих виробів, але будь-які операції фізичних осіб з валютними цінностями, зокрема золотом і дорогоцінним камінням, належали до кримінальних злочинів. Починаючи з травня 1959 року, справи про контрабанду та порушення валютних операцій перебували у віданні не міліції, а КДБ СРСР. У липні 1961 року було прийнято указ, що передбачав за деякі види так званих «валютних злочинів» у тому числі смертну кару. (Справа Рокотова-Файбішенка-Яковлєва).
- В епізоді, коли Геннадій Козодоєв прокидається після кошмару з чорним котом і літаючою рукою С.С. Горбункова, на приліжковій тумбочці в тарілці лежить сосиска, розломлена на дві частини. У наступному кадрі — на тарілці сосиски вже немає, натомість є виделка.
- У фільмі миготить афіша з анонсом фільму Ельдара Рязанова «Зигзаг удачі» (1968), у якому Микола Романов (шеф) зіграв роль покупця апельсинів.
- Автомобільний номер на таксі — «28-70 ОГО» — є бутафорським і зроблений з гумором: серія ОГ належала Оренбургській області й дійшла лише до ОГЕ, а 28-70 — ціна пляшки горілки до грошової реформи 1961 року (28 руб. 70 коп.).
- Миронов відіграв свою сцену на острові так натурально, що на його «Рятуйте! Допоможіть! Матусю-ю-ю!» примчав справжній катер із рятувальниками.
- Під час зйомок сцени риболовлі після чергового невдалого (з вини оператора Ігоря Чорних) дубля, змерзлий Анатолій Папанов (температура води була близько +8 °C), висунувшись із води, гаркнув на оператора фільму: «Ідіоте, тьфу!». Це було знято випадково, але Гайдай вставив епізод у картину.
- Фраза «А у нас управдом — друг людини!» з'явилася на етапі озвучування фільму. Під час зйомок Мордюков замість «управдом» говорить «людина» (це чітко видно по губах).
- Згадуваний Ладиженським (сцена в ресторані) Володька Тринкін («Ось вуса вам — вилитий Володька Тринкін, вилитий!») — реальна людина, однокласник Леоніда Гайдая.
- За словами Ніни Гребешкової, фразу «Шуба почекає!», яку її героїня каже в інтерв'ю радіорепортеру, вона придумала сама. Поштовхом до цього стали реальні події: на «Мосфільм» були виділені дві автівки, і за одну з них Гайдай розплатився грошима, відкладеними на шубу для дружини.
- «Іноземна мова», якою розмовляють герої Каневського та Шпігеля — тарабарщина, вигадана Каневським. Слово «мордюк», що кілька разів звучить у ній, було wprowadzone Гайдаєм після того, як він на зйомках посварився з Мордюковою. А фраза «березина команить» була придумана Каневським за дівочим прізвищем його дружини Анни Березіної.
- Головна роль Горбункова писалася виключно під Нікуліна. У «Союзцирку» Нікуліну дали відпустку на пів року, чого раніше ніколи не робилося.
- Актриса Світлана Світлична вперше в історії радянського кіно показала на екрані стриптиз. Але за наказом начальства кадри зі стриптизом під час показу на телебаченні безжально вирізалися.
- Мордюкову глядачі побачили вперше з коротким волоссям саме в «Діамантовій руці». Це перука, адже Мордюкова не робила коротких стрижок.
- На роль другого бандита-контрабандиста Льоліка пробувався Пуговкін.
- Знімальна група жила в готелі «Горизонт», у підвалі якого облаштували реквізиторську. У реквізиторській зберігали «двійника» Нікуліна — виготовлену з пап'є-маше фігуру Горбункова. Її мали скидати з висоти 500 метрів під час зйомки епізоду, коли Семйон Семйонович вивалювався з багажника «Москвича». Замітаючи підвал, прибиральниця підняла простирадло і заціпеніла: перед нею лежав «Нікулін». За годину звістка про «смерть» улюбленого артиста розлетілася по всьому місту. Дізнавшись про це, Нікулін зателефонував до Москви і попередив матір, щоб вона не хвилювалася.
- Леонід Гайдай з'являється у фільмі тричі; зокрема в ролі п'яного чоловіка, якого забирає міліція, та в сцені зі сном Козодоєва, де знята саме його рука.
- Пісню героїні Світлани Світличної виконує Аїда Ведіщева. Вона ж виконує головну пісню у фільмі Гайдая «Кавказька полонянка».
- У фільмі було багато «нецензурних» на ті часи уривків. Останньою сценою Гайдай поставив вибух атомної бомби. На попередньому перегляді це буквально шокувало цензорів; вибух наказали прибрати, проте натомість інші сцени були збережені, на що і розраховував Гайдай.
- До знімальної групи на весь час був приставлений капітан КДБ, але ще до зйомок сценарій пройшов усі кола цензури. Ось лише деякі вимоги цензорів: зробити більш виразною роль міліції, скоротити епізод у ресторані з честуванням Шефа, прибрати сцени з піонерами, які його вітають, прибрати репліки «як каже Шеф, головне в нашій справі — соціалістичний реалізм» і «партію та уряд залишили на другий рік», у монолозі управдомші Плющ («І ви знаєте, я не здивуюся, якщо завтра з'ясується, що ваш чоловік таємно відвідує синагогу») останнє слово замінити на «коханку» (при цьому заміна була зроблена тільки в звуковій доріжці фільму, але не в кадрах, і тому слово «коханка» не потрапляє в артикуляцію героїні).
- Пістолет, який лейтенант міліції Володя передає Горбункову, — італійська «Беретта» моделі 1934 року.
- Після того, як Горбункова принесли п'яним із ресторану, його дружина знімає з нього штани. Шкарпетки у С.С. Горбункова сірі з ромбиками. Вранці шкарпетки вже іншого кольору і без малюнка.
- У сцені, коли Семйон Семйонович Горбунков наступає на кавунову шкірку і падає, замість Юрія Нікуліна знімався Леонід Каневський. Це було пов'язано з тим, що Нікулін ніяк не міг влучити ногою в кавунову шкірку, падіння виглядало неприродно. Підміна так і залишилася помітною: на шкірку наступає коричневий черевик, а вгору злітають ноги в чорних черевиках.
- Машиною шефа є «Москвич-408».
- Автомийку, де Горбункова затиснули Геша та Льолік, спеціально побудували для зйомок фільму в центрі Сочі. Після зйомок її перевели у звичайну експлуатацію.
- Мосфільмівська «Волга» ГАЗ-21 стала знаменитим «таксі на Дубровку». Раніше цей же автомобіль, перетворений на таксі героя Єфремова, знімався у фільмі «"Три тополі" на Плющісі» (1967) та в «Остерігайтеся автомобіля» (1966) у ролі машини, на якій тікав від погоні Деточкін. Зараз цю «Волгу» можна побачити в музеї кіноконцерну «Мосфільм».
- Як теплохід «Михайло Світлов» були зняті два судна: «Перемога» та «Росія». У сцені посадки на круїз у порту показано теплохід «Росія». Сцену, де Андрій Міронов співає пісню про Острів невдачі, знімали на палубі теплохода «Перемога».
- Сцену, в якій Горбунков втрачає дар мовлення, зустрівшись на сходах туалету з похмурим типом з медальоном у вигляді черепа на грудях, знімали в підземному туалеті, що розташований біля входу в ЦПКіО ім. Горького, з боку Ленінського проспекту. У цій ролі знявся журналіст журналу «Огонёк» Леонід Плешаков.
- У титрах фільму мигнула фраза, вигадана Гайдаєм: «Кіностудія дякує громадянам, які надали для зйомок золото та діаманти». Після перегляду до режисера підходили глядачі й цікавилися: «І багато хто давав свої діаманти?».
- Дружиною головного героя Горбункова хотіли стати Ніна Гребешкова та Ія Саввіна. Перевагу віддали Гребешковій, дружині Гайдая.
- На роль Козодоєва претендували Віцин, Носик, Рудін та Пуговкін.
- Нікулін-молодший виконав роль «хлопчика, що йде по воді». Епізод довго не піддавався йому. Щойно Миронов тільки замахувався ногою для удару, він уже починав падати у воду. Відчувалося, що Максим чекає на удар. Так зняли сім дублів. Нарешті Гайдай голосно оголосив: «Все, у наступному дублі Андрій не битиме Максима, а просто пройде повз». А Миронову Гайдай тихенько шепнув: «Бий, як раніше. І сильніше». Максим спокійно нагнувся з вудкою і раптово отримав сильний копняк… Він упав у воду і майже закричав: «Що ж ви, дядьку Андрію?!» Епізод було знято.
- У фільмі знялася вся родина Нікуліних: дружина Тетяна зіграла екскурсоводку, а син Максим — хлопчика, який ішов по воді.
- Зйомки фільму проходили з 25 квітня 1968 року по 31 жовтня 1968 року.
- Сцени в Туреччині знімалися в Баку, Сочі та Новоросійську. Також зйомки проходили в павільйонах «Мосфільму», в Москві, Московській та Смоленській областях.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
